10 березня 2017 р.

Вишите Шевченкове слово: літературні читання

Традиційно і  кожен раз у новому звучанні відбуваються заходи вшанування Тараса Шевченка.
203 роковини від народження Кобзаря  центральна бібліотека трьома формами роботи:
-   "Для нас Тарас  це Україна, і самостійна, і єдина" - книжкова  виставка;  
-   "Вишите Шевченкове слово"  - літературні читання з вишитого Кобзаря;
-   "Соборно думу заспіваймо. Соборно в серці Бога маймо"  флеш-моб.
Заходи відбувались протягом для у приміщенні  бібліотеки та на вулицях міста. 


Фото-огляд дня вшанування 
Тараса Шевченка:




3 березня 2017 р.

"Вибух" з Остапом Дроздовим

                                                                                                                                                                       Остап Дроздов - впізнаваний тележурналіст, цікавий і шанований багатьма прихильниками телеканалу ZIK втретє в своєму житті приїхав у Жидачів, цього разу з книгою - романом-вибухом "№1".                                                                До формату зустрічей з авторами книг у бібліотеці жидачівці звичні впродовж багатьох років.   

Зустріч була насичено цікава розповідями автора про героя котрий вже в 10 років відчував свою правоту, стоячи один проти усього класу. 
Герой (в багатьох випадках саме автор) йшов до самоусвідомлення поміж події та оточення. Родинні історії життя і мами, і бабці Ірусі, і діда Стефка, система радянської школи не завдяки якій, а всупереч проявлялась особистість, пошук себе  - складають канву  роману. 
Людина на тлі епохи,  заражена радянскістю і суспільство дуже не однорідне в прагненні змін і збереженні звичності.

Рецептів пан Остап не давав, відповіді швидше залишали питання для роздумів.  Гість відзначав, що його відповіді - суто його, Дроздова, бачення. 

Здавалось лікував «голою правдою» і про політичну систему, чи то безсистемну державу, і  про подібність та відмінність ментальності народу по два береги Дніпра, і  про молодих, інших, вільніших та правдивіших.


Отруту витравити  з ментальності можна  або шоково,  або… на десятиліття затягнеться цей процес, і чверть століття ми вже так прожили. Разом з роздумами про глухі кути стиль розмови пана Остапа додає ствердження, що в житті залишається  місце оптимізму і посмішці, іноді самоіронії.



Запам’ятався загальний настрій щирості і відвертості розмови, як з своїм відображенням у дзеркалі, коли собі треба казати правду... 
У багатьох залишилась книга з автографом – можливість ще і ще вертатися до роздумів Дроздова, залишились фотографії і питання-застереження з грифом «думати».

Крім книги можна відслідкувати окремі статті, які згадував Остап Дроздов, наприклад  «Сопляки forever».  «Саме ці сопляки дають тверду віру в те, що у нас (старих, обережних, навчених поразками пердунів) є ціла генерація чистих душ. Якщо поряд зі мною не буде цих сопляків – мені не потрібна ніяка революція. Та й Україна мені теж не потрібна без них. Бо кожен із нас зуміє пристосуватися і до Януковича, і до Митного союзу – і це буде проявом нашої сили. Це – не шлях сопляків. Ті не зуміють пристосуватися, бо вже засмакували ледь уловимий запах своєї особистої гідності, свого особистого стержня».



Вдячність Остапу Дроздову та усім, хто прийшов на захід за спільний час з енергетикою розуміння.

25 лютого 2017 р.

Як подолати неспокій

  У нашому житті бувають досить вагомі причини для занепокоєння. Трапляються різні ситуації , через які тривога, неспокій і переживання переслідують кожен день. Але дуже часто люди переживають через будь-які дрібниці, малюють в уяві найбільш несприятливі сценарії розвитку подій, із задоволенням і якоюсь нав'язливою пристрастю обговорюють свої неприємності з усіма своїми знайомими.
  І виникає стан хронічної тривоги, занепокоєння, що переходить в неврози і депресії. І як результат – половина лікарняних ліжок зайнято людьми, що страждають нервовими захворюваннями.
Що ж робити?   Як подолати неспокій ? Відповіді на ці запитання ми намагалися віднайти під час зустрічі з психологом у нашій бібліотеці. 



Ми започаткували цикл психологічних тренінгів, які будуть проводитись періодично. І цього разу стартував перший тренінг на тему : "Мистецтво позитивного мислення", який провела для нас педагог і психолог Марія Павлова





Ми навіть не очікували, що буде настільки цікаво . Кожен, хто взяв участь був вражений від очікуваного результату. 
 На завершення нам вдалось навіть з допомогою психологічних карт скласти казку про нашу бібліотеку. А ще чудовий весняний букет гарних емоцій та позитиву. Щира подяка психологу. 


24 лютого 2017 р.

"Герої на варті. Ти віддячиш їм, якщо житимеш гідно"

    Протягом останніх днів ми всі згадували про лютневі події 2014 року на Майдані. Перед очима нові фільми, відеоролики, книги... У них багато всього - розпач, біль, кров, пам"ять, смерть, життя, ненависть і навіть любов, а ще багато Києва, і багато відданості та самопожертви, багато горя, але немає зради... Минуло багато днів з часу героїчної загибелі Небесної Сотні. Сьогодні вона борорнить Україну з небес. Боронить від ворога внутрішнього і зовнішнього, сподіваючись на мудрість живих.
    "Герої на варті. Ти віддячиш їм, якщо житимеш гідно"


 Презентуємо книги про Героїв Небесної Сотні
















     Переглядаючи документальний фільм про події на Майдані зі сльозами на очах плетемо маскувальну сітку для воїнів АТО.









 



    Віримо ,що вона їх захистить і усі воїни повернуться додому живі і здорові



  

21 лютого 2017 р.

Літературний марафон присвячений Героям Небесної Сотні.

20 лютого Жидачівська районна бібліотека спільно з Новопсковською бібліотекою провела літературний марафон присвячений Героям, які ціною власного життя змінили історію України,

Учасники Майдану  Орест Гаврильчук та Тарас Матвіїв багато розказували про події на Майдані, про те, що їх спонукало туди поїхати та про, те що нам всім потрібно перестати бути байдужими та сліпими. 

Цікаве спілкування, відверті посмішки та спільні бажання. Ось така наша молодь і на заході, і на сході. Молодь, яка хоче вчитися, мирно жити та мріяти.



Щира подяка всім учасникам
марафону за позитив та оптимізм.

17 лютого 2017 р.

ЙОСИФ СЛІПИЙ І ЙОГО ШЛЯХ






«І хресний шлях – у полум’ї свічі,Вінку терновім і вогні калини»
 

 / Читацька конференція до 125 річниці від дня народження Йосифа Сліпого/


«Перемога – від Бога
Майбутнє України за нами» (Йосиф Сліпий)









Урочистий захід розпочався РЕКВІЄМ на італійській мові - «Господи помилуй тих, хто загинув за гріхи всього людства» у виконанні  дуету викладачів Жидачівської дитячої музичної школи Оксани Гивель 
та Ірини Ткач, 
акомпанувала  Анжела Шміло.
 Запрошені  учні, громадськість отримали благословення від Отця Декана Василя Юріва та Отця Ярослава Турика церкви Святого Воскресіння м. Жидачева.


Ведуча розповідала про життя Блаженнішого Йосифа Сліпого, яке умовно  можна поділити на 4 етапи: підготовка, пастирська діяльність в Україні, переслідування, несподіване звільнення і діяльність у діаспорі.  

Плідними були навчання при сприянні Митрополита Андрея Шептицькиого, подальше висвячення  в Уневі Йосифа Сліпого в сан священника.
У 30-річному віці о. доктор Й.Сліпий стає професором догматики , а з кінця 1925 р. призначений ректором семінарії. Молодий професор став організатором Богословського Наукового Товариства. 20 великих томів наукового квартальника «Богослов'я», 13 томів «Праць Богословія», 34 томи місячника для духовенства. За наукові заслуги і активність у розбудові культурно – національного і релігійного життя о.Й.Сліпого обрали дійсним членом Наукового Товариства ім. Т.Г.Шевченка. Його зусиллями була проведена велика робота по створенню академії, був створений музей церковних мистецтв, а трохи згодом Йосифа Сліпого було призначено соборним крилошанином Архікатедрального собору св.Юра.
            Владика Сліпий не був ні політичним діячем , ні членом підпілля. І все ж таки його позбавили волі .  За вірність УГКЦ, за те, що вона стояла на перешкоді русифікації українського народу. 18 років найбільш продуктивного віку йому забрали репресії, тюрми, концтабори, заслання.   Митрополит працював на будівництві по 11 год. на добу. Перехворів на дизентерію, запалення легенів, обморозив ногу. Попри це, щодня відправляв служби Божі. Замість вина, необхідного для причастя, використовував воду, настояну на родзинках, які отримував у передачах. 1963 року, за старанням Папи Івана ХХІІІ, приходить несподіване визволення та участь у ІІ Ватиканському соборі. Повернення Блаженнішого Йосифа на волю та його тріумфальний приїзд до Риму були надзвичайно радісною подією не тільки для українців, але й для всіх людей доброї волі. 15 лютого 1965 року Папа Павло VІ надає йому звання кардинала Вселенської Церкви.
           Розповідь доповнював спів ведучий Петро Юрійович Приходько – вчитель Жидачівської ЗОШ І-ІІІст, протягом заходу він цитував висловлювання з книг споминів Йосифа Сліпого.
Огляд  видань про великого сина-мученик Української Христової Церкви з фондів нашої бібліотеки провела бібліограф Галина Корнецька, зачитувала  тексти з книг, в  яких найясравіше  відкривалась постать Митрополита Йосифа.
Подвижник віри, митрополит Української греко-католицької церкви , Верховний архієпископ УГКЦ, кардинал, визначний релігійний, науковий і політичний діяч, захисник переслідуваних християн, сподвижник і послідовник митрополита Андрея Шептицького Йосиф Сліпий  доклав багато зусиль до подолання хибних стереотипів щодо України, її історії та церкви.
Він був  впевнений до останнього подиху : «Перемога – від Бога . Майбутнє України за нами»
Присутні мали можливість переглянути вибірки документального фільму  про Йосифа  Сліпого.
На протязі заходу читці - Роман Цицик, Святослав Карпінський  - читали вірші. Соломія Лемеха - учениця гімназії ім. Омеляна Партицького виступила з чудовою тематичною авторською поезією духовного змісту. 

«Кардинал»


Із далеких сибірських пустель
Ти приніс із собою хреста,
Для якого ні меж, а ні стель;
Ти молитву приніс,
Що її шепотіли уста
І спиняли сибірські сніги,
І змовкали в ту мить вороги;
І любов ти приніс,
Що плекаєш у серці своїм,
І з якою народний возводимо дім;
Ти нам слово приніс,
Що колись в Назареті постало –
Будь же славний во-віки віків, Кардинале!
Ти, що Хрест незимний в заметілях проніс,
Щоб свобода й добро Україну осяли,
Щоб земля обернулась із Острова сліз
У Христові сади, -  Кардинале!


  «Сила молитви»
Життя дарує дні розпуки
Поміж щедротами землі.
Й підносяться до неба руки
Позначені у мозолі,
А з серця линуть щирі звуки
Молитви з сяйвом на чолі.
Тоді розпуку й сум розвіє
Молитви щира теплота,
Що завжди владно чародіє,
Як сила вічна і проста,
І душу стомлену огріє
Глибока віра у Христа

«Озиваймось на провісний дзвін»
За колючу кинутий горожу,
Не спинюся – хоч на сотні літ!
Я свій опір злу спинить не можу:
Жить по правді – Божий заповіт.
Божа істина – одна –єдина
У живому світі споконвік.
Не по правді жить лише людина
Здатна лихам загубивши й лік.
Зла й добра у ній – непевна злука.
Озиваймось на провісний дзвін
Все життя учімся Бога слухать –
Шлях правдивий знає тільки – Він


 «Шукайте Бога кожен день»
 Шукайте Бога кожен день,
Шукайте Бога щохвилини
І тільки той його знайде,
Хто має віру хоч в зернину,

Хто пережив хоч раз в житті
Чужі невдачі і падіння,
І був розп’ятий на Хресті
Свойого власного сумління

Хто прагне щастя не на мить, -
На повсякчас, на цілу вічність, -
Любов’ю сонячно горить
І не погасне наче свічка

Хто промовляє «Отче наш»,
Письму довірився святому
Несе свій хрест, життя вантаж,
Не нарікаючи на втому.

Шукайте Бога, хай сльоза
Присвітить в темряві стежину,
Бо тільки з Ним в цім світі зла
Ви є воістину людина


Особливо чарівно звучали пісні у виконанні тріо бандуристів Жидачівської ДМШ - Марії Козак, Юлії Андрейків та Аліни Грими  (Керівник Мирослава Кузишин).