"Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правдо віку."

Василь Стус... Ім’я всім нам відоме – втілення єдності особистого і громадянського.  Все життя Стуса – боротьба, і як наслідок  - жорстокий   присуд:  10 років позбавлення волі у таборах суворого режиму, 5 років  – заслання.  Усього 23 роки неволі призначено на коротке життя поета. Стус відбув 15 років гулагівських таборів і помер в неволі. . Цього року він святкував би своє 75-річчя.

Шанувальники рідного слова   зібралися у літературній вітальні щоб не тільки згадати про життя відомого поета  та громадського діяча, але й послухати вірші і вкотре переконатися у тому, що кожне Стусове слово «забезпечене» золотим запасом його сумління найвищої проби. Тут що не рядок – то правда. Це крик душі, приречений жити «на рідній, не своїй землі..» Багато людей, які бачили й розуміли, що коїться в суспільстві ховали свій протест   глибоко у власній душі, а Василь Стус використовував будь-яку нагоду, аби висловитися. Він завжди поводився, як вільна людина.

 
  Яким був Василь Стус перед самим собою він розказує  у  своїх поезіях. Захід  проходив  у форматі конкурсу. Присутні  мали нагоду ще  раз  почути вірші, роздуми  про Василя  Стуса, полинути у світ його поезії.  Присутні  мали нагоду ще раз зрозуміти  на що була налаштована Стусова  душа, чим боліло серце, над чимось задуматись…

 Читці – учасники конкурсу не тільки  декламували  поезію, а й висловлювали свої  роздуми про поета, як велетня  духу, борця, котрий не здатний був терпіти кривду, миритися з  неволею, фарисейством, насильством, які лещатами затискали народ,  інтелігенцію, кожну зрячу людину.

В конкурсі  прийняли участь 16 читців, усі були відзначені як талановиті, нагороджені путівником  «Жидачівщина»,  журі  визначило   переможців та окремо  відзначено деяких учасників . 

 Особливо трепетно - щемливим  був  виступ Уляни Буцяк .ЇЇ  хвилююча розповідь, декламування віршів  різного періоду  зачепили кожного  і стали  освяченням та    причастям  любові до рідної землі,  прикладом  стійкості в цій любові. Уляна Буцяк визначена  найкращим  читцем  поезії  Василя  Стуса.

2  місце присуджено Торлоновій Анастасії   з  Журавна,

3  місце – Яцикевич  Наталі  з  Бережниці.

В номінації  за  кращий  вибір вірша була  відзначена Попович Софія  з  Монастирця.

Відзнака  наймолодшому учаснику  – Василю  Андрусишину  з  Млиниськ.

Відповідного  настрою  заходу додали  спів Світлани Стеблій  -  студентки Дрогобицького  державного музичного училища ім. Василя Барвінського  і гра  на  флейті  Інни Воробець – студентки Львівської національної музичної академії   імені Миколи Лисенка.

Урочисто-тепла атмосфера заходу, загальна  аура дала відчуття присутності живого Василя  Стуса не  тільки  завдяки  запису його  голосу з прочитанням власного вірша «Осипле  листя», а   незриму  присутність  його духу поміж нас  з  пророчими  словами :

Народе мій до тебе я ще верну,

як в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям.

Як син, тобі доземно уклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі

і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Присутні  мали можливість познайомитись з підбіркою видань Василя  Стуса та   літературою про нього з  книжкової  виставки "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,  добро і правдо віку...". Для них також  презентовано   рекоментаційний список літератури, який підготували бібліографи ІБВ центральної бібліотеки "ВІН ЗВАЖИВСЯ БОРОТИСЯ, ЩОБ ЖИТИ".

РІЗДВЯНІ ВІТАННЯ

         Мороз малює сріблом на вікні казкові квіти.
Крокує Новий рік і наближається Різдво!
Нехай в оселі цій, теплом сердець зігрітій,
Панують щастя, радість і добро!