27 листопада 2013 р.

ГРОМАДСЬКІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЦЕНТРИ на базі наших БІБЛІОТЕК

З жовтня 2013 року в центральній бібліотеці працює громадський інформаційний  центр з надання е-послуг, який був створений в рамках проекту «Громадські інформаційні центри у Львівській області" Проект співфінансується  Міністерством закордонних справ Республіки Польща у рамках програми «Підтримка демократії» Фундації Міжнародної Солідарності за сприяння Програми «Бібліоміст» та Регіонального тренінгового центру Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Партнери проекту  з Польщі  для покращення  якості  надання  послуг е-урядування передали для  п’ятьох найактивніших бібліотек  області комп’ютери. Серед кращих бібліотек  і центральна  бібліотека Жидачівської РЦБС.

 26 листопада 2013 року відбулася урочиста передача  комп’ютера для  громадського інформаційного центру  на  базі Жидачівської центральної бібліотеки. Зустрічали колег з  Польші працівники бібліотеки та керівник відділу  культури  і  туризму Жидачівської РДА – Зіновій Тимофтевич. 

Під  час зустрічі відбувся  конструктивний    діалог  про  поступальний  процес  розвитку та плідну  співпрацю сусідніх країн на рівні бюджетних  установ  та  неурядових організацій.



Від тепер користувачі бібліотеки мають додаткову можливість безкоштовного доступу до Інтернет-ресурсу через  потужний  сучасний  комп’ютер і  при потребі можуть скористатись  допомогою бібліотекаря для орієнтації  в електронних  послугах.


Центри  доступу до публічної  інформації  функціонують і при комп’ютерезованих бібліотеках-філіях працівники  яких   безперервно вчаться  надавати сучасні  послуги та  ефективно допомагати своїм користувачам.  Добрим орієнтиром та  помічником  в наданні е-послуг є «Путівник з електронного урядування» який підготувала  команда проекту «Громадські  інформаційні  центри у Львівській області»   та  створений    портал  мережі  ГІЦ.


Проект розпочато. В  планах – навчити орієнтуватися та користуватися   системою е-урядування  усіх бібліотекарів  району  та  активістів сільських громад. 

26 листопада 2013 р.

" Голгофа голодної смерті"

     Бібліотечні працівники не лишились осторонь трагічної сторінки нашої історії- голодомору 1932-1933 років. Вони взяли участь у всеукраїнській акції "Запали свічку", організували виставку-світлини "Злочин проти нації" та провели вечір-реквієм, присвячений 80-ій річниці пам"яті жертв голодомору спільно з професійним ліцеєм міста. 


 

19 листопада 2013 р.

УДОСКОНАЛЕННЮ НЕМАЄ МЕЖ

11-13 листопада Івано-Франківщина приймала делегацію із різних куточків України у складі 32 фахівців бібліотечної справи.  Візит організувала програма «Бібліоміст» з метою обміну досвідом і можливістю перейняти ефективні  та дієві ініціативи. Делегація відвідала понад 10 бібліотек області.
Свої позитивні враження привезла завідувач відділом обслуговування центральної бібліотеки Жидачівської РЦБС Галина Дереш. Крім вражаючого  досвіду роботи з впровадження нових бібліотечних послуг, ведення проектної діяльності вона привезла ще й свої  певні відкриття про Івано-Франківщину. За словами однієї із учасниць візиту із Донецької області   Франківська  земля пахне родиною, духовністю, щирістю, гостинністю та  непоказовим патріотизмом.
19 листопада Галина Богданівна презентувала   перед колегами центральної бібліотеки бібліотечну Івано-Франківщину,  продемонструвала  слайди, презентації, захоплено розповідала  про програми та  приємне розуміння громади  і  влади, що БІБЛІОТЕКИ  це  необхідність майбутнього. 




Теми, які розкрила  Галина  Дереш :
Досвід проекту Городенківської ЦРБ “Ти не одна – відтепер бібліотека з тобою”,    Проектна діяльність  Долинської центральної районної бібліотеки:

-          проект «Інтернет для незрячих та осіб з вадами зору» ,

-          Навчання бібліотечного персоналу на базі Інтернет-центру;

 інноваційні послуги Надвірнянської ЦБС

-          Проект «Туризм і бібліотеки»,

-          Співпраця з літераторами Надвірнянщини, літературною студією «Бистрінь»,

-          Веб-імідж бібліотеки у світовій інформаційній мережі.

Адвокаційна діяльність  центральної  бібліотеки Рожнятівської ЦБС та діяльність молодіжного творчого об’єднання “Пропелер”.


 Колеги зацікавлено сприйняли інформацію, звичайно якісь ідеї   ляжуть в основу плану діяльності наступного року.


Вразило те, що на Івано-Франківщині значно змінили імідж не тільки обласна, районні, але й багато сільських бібліотек. Це стосується як матеріального так і інформаційного забезпечення. Працюють вони справжньою командою, починаючи з ініціатив бібліотечних працівників і закінчуючи підтримкою влади. У формулі їхньої роботи немає «ділення», є тільки «множення» і «додавання». Це дає певний результат. Нам  є чому вчитися у сусідів. Такі  семінари-навчання , що організовує «Бібліоміст»  - можливість познайомитися, поспілкуватися,  запозичити і поділитися власним досвідом з бібліотечними фахівцями з усіх куточків України і ще  щось набагато більше – бачення завтрашнього дня ! 

7 листопада 2013 р.

«Минуще все, лиш слово не мине»

 
До 1150-ї  річниці слов’янської писемності та відзначення
900 років з часу укладання літопису «Повісті минулих літ» в читальному залі  оформлено тематичну експозицію .



Читачам  пропонується  також  ознайомитись  та  переглянути  видання,   які  згадуються  в підготовленому бібліографічному огляді   

СЛОВ'ЯНСЬКІ  АПОСТОЛИ  НА ПЕРЕХРЕСТІ ІСТОРІЇ ТА СЬОГОДЕННЯ 


                            … ВОЗСТАВ ОД ГРОБА,
                               СЛОВО ВСТАЛО,
                              І СЛОВО ПРАВДИ ПОНЕСЛИ
                             ПО ВСІЙ НЕВОЛЬНИЧІЙ ЗЕМЛІ
                             ТВОЇ АПОСТОЛИ СВЯТІЇ.
                                               Т. ШЕВЧЕНКО
Писемність, мова – то є душа кожної нації, її святощі, її найцінніший скарб.
  В мові наша давня й нова культура. Зі встановленням писемності починається справжня історія народу, його культури, світогляду, наукових знань, літератури і мистецтва. Цей найбільший вклад у культуру слов’янських народів був внесений святим
Кирилом і Мефодієм.
Слов’янські апостоли Св. Кирило та Мефодій  - створили писемність, першу  слов’янську азбуку  - глаголицю, витворили норми першої літературної мови слов’ян – старослов’янська, зробили перші переклади християнської і службової літератури старослов’янською мовою, завдяки неперевершеному дипломатичному хисту св.  Кирила і Мефодія слов’яни першими в Європі офіційно здобули право говорити з Богом рідною мовою, а вся їхня діяльність слугує єдності християнської церкви і в минулому, і нині.
       Стаття :
Давидов Л. Л. Творці слов’янської писемності [Текст] / Л. Л. Давидов // Шкільна бібліотека. – 2008. - № 4. – С. 99-100.
Розповідає про життя та просвітницьку діяльність Кирила та Мефодія.  Кирило створив першу слов’янську азбуку з 38 букв , нею користувалися південні, східні і західні слов’яни, а саме українці.
      Відома і приблизна дата виникнення нашого письма. За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Храброго це сталося 863 році. Щоправда , то була глаголиця ( давня система слов’янського письма, укладена Святим Кирилом), як вважають учені сьогодні, - абетка, яка за накресленням літер не мала аналогів у світовій практиці й точніше передавала звукову особливість мови, ніж кирилиця ( вдосконалена система письма, названа на честь Кирила).
 Слов’янський алфавіт обслуговує 10% населення землі, зазначено в статті , нею написані «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоровім», інші твори Київської Русі.  Імена Кирила і Мефодія навічно вписані в історію слов’янських народів.
    Більш детально з біографією та діяльністю творців слов’янської азбуки знайомить стаття :
Кирило і Мефодій  - просвітники слов’ян  [Текст] // Шкільна бібліотека. – 2008. - № 8 . – С. 131-135.
Заслуговує на увагу такий факт Що найдавніша в Україні книга : «Київські листки» написана найдавнішими слов’янськими літерами в 1872 році. «Київські  листки» написані саме глаголицею. У 1934 році «Київські глаголистичні листки» ця найдавніша в Україні слов’янська книга  - зберігається в Національній  бібліотеці України  ім.. В. Вернадського.      В статті подається історія виникнення  Кирило-Мефодіївського товариства
 ( 1847-1845), членів я кого об’єднували спільні цінності та ідеали й, що найхарактерніше, бажання покращити соціально-економічну, культурну та політичну долю України.  Святі Кирило та Мефодій показали і сучасникам , і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена християнською любов’ю, дає щедрі плоди, які здатні служити людям тисячоліття.
    Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це  одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі і часі розширює функціонування мови. Саме такому питанню присвячується стаття :
Плавчан В. М.  Витоки слов’янської писемності [Текст] В. М. Плавчан // Шкільна бібліотека. – 2011. - № 10. – С. 95-98.
Слов’янська  писемність йшла  по країнах і ніхто не в силах був її зупинити.  Лише коли церква зрозуміла, що не може вона побороти цілі народи, вирішала вона  визнати їхню мову, а братів - творців  абетки, визнала святими.  Сталося це аж через 500 років після смерті Мефодія в 1830 році.
    У граді Києві перші зацікавлені, імена яких невідомі, записали рідною мовою перекази своєї землі. І за їхніми творами історики – літописці Нестор і Никон створювали «Повість минулих літ»і розквітла писемність у містах і селах…
  І, кожен. Хто навчався писемності, пам’ятав імена перших слов’янських вчителів : Кирила та його брата Мефодія.
Гробниці, кості й мумії мовчать,
А слово вічне, ніби далина.
 І з темряви віків, де цвинтаря печать,
 Лиш чути письменна…
І. Бунін
  В книзі :
Брєзник М. Г. Розповідь про книжку [Текст]/ М. Брєзник. – К. , 2004. – 117с.
   У розділі «Східнослов’янське письмо. Кирилиця і Глаголиця» розповідається про східнослов’янське письмо : кирилицю і глаголицю. У стародавній Русі  писали переважно кирилицею. Кириличне письмо, або церковно-словянське чи старослов’янське, як пам’ятка існує й досі. станньою книгою цивільного змісту, надрукованою у 1703 році старослов’янським алфавітом, була «Арифметика» Магніцького.  На той час вона  являла собою  енциклопедію математичних і природничих знань. Старослов’янським  шрифтом  було надруковано у 1703 році і першу російську газету «Вєдомості».
  Діяльність св. братів Кирила та Мефодія на слов’янський  землях, та їхній вплив на культуру слов’ян, зумовлена тим фактором, що на свій час брати були великими новаторами, адже  до ІХ століття, така ідея як богослужіння живою мовою, була досить рідкісною.
А також завдяки «штучному»книжковому характеру старослов’янська мова сприймається слов’янами як літературна та загальнослов’янська.





5 листопада 2013 р.

«Перший пагінець державності»

3 листопада у  Жидачівському міському будинку культури пройшли урочистості з нагоди 95 річниці  проголошення Західно -Української Народної Республіки.
З  вітальним словом виступив голова РДА - Сергій  Коваль. Відбувся  концерт за участю колективів художньої самодіяльності народних домів району. Присутні мали змогу  ознайомитись з виданнями представленими на  книжковій експозиції "Перший пагінець державності", що висвітлюють цю сторінку нашої  історії.  



2 листопада 2013 р.

ВІДГУК ПРО БІБЛІОТЕЧНУ РОБОТУ

Живою мовою свого краю

Мирослава ОЛІЙНИК
(БУЧКІВСЬКА),
Варшава—Новий Розділ
Можливо, для України Жидачів — просто одне з провінційних містечок. Та насправді воно є чимось більшим… Поряд із тим, що Жидачів — одне з найдавніших міст Прикарпаття, у ньому налічується понад 30 пам’яток історії та культури. Та про це треба говорити окремо. Але є ще у цій “провінції” заклад, який не менш важливий сьогодні, — Центральна бібліотека Жидачівської РЦБС (районної централізованої бібліотечної системи). Вистачає тільки зайти в її “хороми”, і на тебе “дихнуть” зі стін вислови відомих і невідомих авторів, їхні світлини, а всі книжки на стелажах тематично згруповано, так що кожен читач знайде те, що бажає…   ЧИТАТИ  БІЛЬШЕ