27 листопада 2014 р.

«Майдан . (Р)еволюція духу»

27 листопада  працівники ЦРБ презентували книгу  «Майдан . (Р)еволюція  духу»  перед учнями та  викладачами Жидачівського ПТЛ. Книга – спільний  внесок бібліотекарів  до бібліотечного фонду  після  відвідин Форуму  видавців 2014 року.



Це великий альманах в якому зібрано свідчення очевидців, публіцистичні  статті та ессе  українських письменників   та  філософів , науковців  і митців , присвячені  знаковим подіям української національно-визвольної революції  в період з  листопада 2013-го до лютого  2014   року . Видання  ілюстроване близько 200-ми  світлинами. Альманах є однією з найперших спроб якнайповніше висвітлити,осягнути, осмислити історичні, філософські й культурні аспекти та проблематику революційних днів.
Чотири місяці клопіткої роботи, збору  інформації, аналізу  та упорядкування матеріалу було витрачено задля  того, щоб  світ побачив масштабний  мистецький  альманах авторства  Антіна  Мухарського. У  створенні  видання  було задіяно чимало громадських діячів, публічних людей, журналістів, письменників, поетів та художників. До  створення книги свою руку  доклали Ірена Карпа, Юрій Андрухович, Тарас  Возняк, Лесь Подерв’янський, Мустафа  Наєм, Сегій Жадан, Оксана Забужко та  інші. Присутні  уважно слухали розповідь про статті  різних розділів видання, та найтрепетнішим  було  враження  від розділу ЯНГОЛИ МАЙДАНУ . Герої статті -   хлопці  студенти з Львова, які  брали участь у всіх подіях майдану  січня-лютого, рятували життя  побратимів і  з  ласки Божої вціліли  й  вижили. Один з хлопців сказав: «Якщо ми лишилися  живі – то в Бога на нас  інші  плани».

Таке не раз вже траплялося  в  нашій  історії, і все, про що читали в книжках, стало нашою щоденною реальністю. Кожен нинішній  день посилає нам  нові  випробування  - і кожен з нас має щодня  давати раду тим викликам, які роблять нас  сильнішими, якщо від них не  відвертатися і не ховати голову в пісок. І хоча боротьба  може бути тривкою і запеклою, головне – бути спокійним, зібраним і послідовним. Борімося – поборемо! Разом  до перемоги!  Слава   Україні!  Героям  слава!

25 листопада 2014 р.

БІБЛІОГРАФІЯ - КЛЮЧ ДО ЗНАНЬ

Орієнтуватися  в  барвистому світі  інформації, коли її об'єми подвоюються вдвічі кожні  72 дні помагає  не тільки інтернет, а  й  традиційна система бібліографічних знань.  На урок бібліографії  до бібліотеки   завітали   учні  10 класу гімназіїі О Партицького під керівництвом Ольги Мирославівни Прокопів.

  Провідний  бібліограф - Галина  Корнецька презентувала картотеки, бібліографічні  покажчики. Особливу увагу було  відведено  бібліографії краєзнавчій.
   Учні мали нагоду ознайомитись  з ВИШИВАНИМ  КОБЗАРЕМ,


День пам'яяті жертв голодомору


       В  день Пам'яті жертв  голодомору горіла свічка.

21 листопада 2014 р.

Eволюція ГІДНОСТІ

















На відзначення   дня
 ГІДНОСТІ та СВОБОДИ  у  центральній бібліотеці  організовано екскурс  в  історію : перегляд літератури біля  тематичної  книжкової  виставки ,






організовано веб-перегляд   маршу  СВОБОДИ  та  ГІДНОСТІ  в Києві та  заходів  в  інших містах світу.


20 листопада 2014 р.

ПАМ'ЯТЬ

20 листопада відбулося чергове засідання членів  УТОСу . Тематика   виступів постійних доповідачів – працівників центральної бібліотеки  була присвячена  річниці Голодомору.





Бібліографи центральної бібліотеки  провели інформаційно-пізнавальну годину «Свічка пам'яті » . Було розкрито тему голодомору в творчості українських письменників : Василя Барки «Жовтий князь», Уласа Самчука « Марія», Катерини Мотрич « Молитва за убієнних голодом» та інш.


 



Вкотре з трепетом для присутніх було продекламовано  тематичну  поезію . Саме голодомору  присвячено бувальщину «Подушка»  Алли Козовіти  - члена поетичного об’єднання   «Мелодія слова», що діє при ЦРБ.




Подушка    /Бувальщина/
Прокинулась удосвіта - захлипало маленьке ,
Просило циці , взяла до грудей.
А що ж воно там висмокче,бідненьке.
Сама ж уже не їла третій день.

Дивилась на прозорі ніжки ,  ручки , -
З очей запалених сльозинки не дістать –
«Нащо родила я тебе?На муки ?
Он двійко старших ще ,голодні сплять».

Їм  розломила твердую цілушку ,
Злизаза з пальців крихти , а тоді
Найменшому на личко кинула подушку –
Хай краще задихнеться , при біді.

«Прийду , вночі в садочку закопаю ,
Хай Бог приймає душечку святу.
Вже скоро й так від голоду сконає –
Несилша вже глядіть на муку ту».

Тай потягнулась на колгоспне поле ,
Хоча й не було сил іти туди ,
Та мусіла , бо там в обід давали
Шматочок хліба й миску баланди .

Хто пив її , а хто зливав у збанок .
Окрайчик – в  пазуху , до висохлих грудей ,
Бо день мине , а завтра буде ранок ,
І треба ж чимось закропить дітей .

Не йшла до гурту тітонька Килина ,
Лиш сльози капотіли на рядки…
І раптом : «Боже ж мій ! Та що ж я наробила .
Сапа важка упала в буряки .

Мов птиця ,  до селе вона летіла ,
Де й сили узялись в хвилину ту !
І на весь світ , нещасна голосила:
«Рятуй його, о Господи,рятуй!

Пречиста Діво, Матінко Господня,
Синочкові моєму поможи !
Воно ж слабеньке,змучене,голодне
Мене …мене прокляту,  накажи !»

Задихана, страшна, влетіла в хату,
Важку подушку – в кут,аж загуло!
Дитя розплющило блакитні оченята ,
І рученьки до мами простягло…

Взяла до серця тільце невагоме,
Від слабкості  стояти не могла ,
І не могла промовити ні слова,
Лиш вдячні очі в небо підвела…

А потім були радощі й печалі-
Життя іде вперед, а не назад.
Мов сиві коні, над селом промчали
С тих пір вже років,може ,з тридесят.

Летіли в вирій гуси з України,
І скинули додолу кілька пер,
А на подвір»я тітоньки Килини
Ступив стрункий, блакитноокий офіцер.

Біжить навстріч сестра , і старший братик
Найменшого здалека пізнає.
Обнялися. «А як там наша мати ?»
«Уже давно з постелі не встає.

Не хоче ні обіду, ні вечері,
На тонко уже ниточку пряде,
Лишень щохвилі погляда на двері,
Либонь, тебе, мізинчика ,ще жде».

А в хаті в матері низенькії одвірки,
Високий в хаті в матері поріг.
Щоб не забулися вклонитись дітки.
Коли додому повертаються з доріг.

«Як довго я тебе чекала,  сину,
Уже зітліло серце від розлук»
Сину, як в дитинстві ,ставши на коліна,
Чолом припав до материних рук.

В вікно постукала старенька грушка,
Осінній вітер нахилив рогіз.
Лежала в головах у матері подушка,
Що вицвіла від виплаканих сліз…

                                    

5 листопада 2014 р.

ЗУНР - перший пагінець державності

Святкові урочистості з нагоди 96 річниці утворення ЗУНР 

відбулися в Жидачівському  міському народному  домі. 

Бібліотека традиційно представила  тематичну  книжкову виставку. 






Громада мала можливість ще раз переглянути  вишитий  КОБЗАР