29 березня 2017 р.

Залюблена у світло, у життя

«Залюблена у світло, у життя»

/Зустріч у літературній вітальні з Оксаною Кузів/
Залюблена у світло у життя,
У порух жита, у стежину в полі,
У квітку, що із пуп’янка зросла,
У ніч, що розсипає небом зорі.

Задивлена у небо, у красу,
У серце щире, що любов’ю блище,
У очі, що не збрешуть на шляху,
У погляд, що не спалить попелище.

Замилувана словом чистоти,
Котре впритул межує з небесами…
Залюблено – задивлена в сей світ
Квітую квітом білим поміж вами.
                           Оксана Кузів


Описувати зустрічі складніше аніж прийти і наслухати  - отримати піднесення, очищення, наповнення  тим  світлом котре  випромінює автор.  


























Твори Оксани Кузів просто треба читати.
Незвичайне відчуття слова, енергетика  дії, щирості, відкритості, простоти, життя в часі, вища мудрість пошуку розуміння і усвідомлення - ніщо не буває випадковим.

Пісні в дарунок гості та присутнім, читання віршів, постановка уривку з повісті і тихий  голос пані  Оксани  чергувалися  протягом двох годин. Переливались емоції, хмурніли і світились очі... і скочувались каплями неочікувані сльози.
  
Осана Кузів - емоційна і тихо принишкла, тендітна і сильна, відверта і загадкова - різна, просто щира і рідна. 

 Присутні ділились вдячнісю за особливі твори, і вірші котрі комусь помагають заснути, а комусь розпочати день. 
Ще одна особливість  заходу - Оксана Кузів дистанційно була нині у гостях читачів Новопсковської бібліотеки. Колеги бібліотекарі з Сходу України і їх читачі раніше отримали книгу, а  сьогодні разом з нами насолоджувались новими і новими віршами та дійством заходу через скайп.









 




Дякуємо Оксані Кузів та усім хто долучився до проведення дійства-свята в літературній  вітальні:
-      учасникам ансамблю «Струмочок» міського центру творчості (керівник Оксана Дахній),
-      учасникам танцювального колективу Районного народного дому (керівник Лідія Пакош),
-      учням гімназії імені О. Партицького - читцям поезії та учасникам інсценізації уривку повісті Оксани Кузів «Назови мене своєю» -  Андрію Околіту та Соломії Лемесі,
-      Олександрі Максимів директору районного народного дому за прочитання монологу героїні повісті Оксани Кузів «Таїнство»,
-      Ользі Костик – вчителю гімназії О. Партицького - незмінній  ведучій  та  співорганізаторці  зустрічей з письменниками у літературній вітальні

-      Усім, усім, усім, завдяки чиїй безпосередній і віддаленій присутності,  виступам, енергетиці душі  зустріч на території бібліотеки вкотре поширювалась світлом любові.  




Оксана Кузів поділилась посиланням на сторінку ЮТУБ - інсіенізація  твору "Адамцьо". Запрошуємо і вас переглянути .

28 березня 2017 р.

"ЗАПОРОГИ" історична трилогія ВІТАЛІЯ РОГОЖІ


Бібліотека - посередницький майданчик
 між автором, книгою та читачем, 
територія спілкування, межі якої щоразу розширюються. 


28 березня   в гостях жидачівців - автор історичної трилогії «Запороги»
 -  поет, прозаїк, драматург,
лауреат Президентської премії «Українська книжка року»,
член Національної спілки письменників
Віталій Дмитрович Рогожа.
Автор з хвилюванням  розповідав про дослідження  історії,
свої інтерпретації живих, дієвих, постатей козацької доби,
роздуми про первинність українського в давній історії,
спроби поєднати науку і релігію,
власний шлях від атеїста до віруючого, читав вірші.

Ця зустріч  не випадкова, так склалося, що доля Віталія Рогожі
пов’язана  з нашим районом. Колись п. Віталію довелось працювати
у Жидачеві. Був і живий діалог, і спомини, і мрійливі задуми
описати в наступній  книзі період прожитий в Жидачеві,

де прототипами можуть бути реальні люди, що прийшли на зустріч.
             

10 березня 2017 р.

Вишите Шевченкове слово: літературні читання

Традиційно і  кожен раз у новому звучанні відбуваються заходи вшанування Тараса Шевченка.
203 роковини від народження Кобзаря  центральна бібліотека трьома формами роботи:
-   "Для нас Тарас  це Україна, і самостійна, і єдина" - книжкова  виставка;  
-   "Вишите Шевченкове слово"  - літературні читання з вишитого Кобзаря;
-   "Соборно думу заспіваймо. Соборно в серці Бога маймо"  флеш-моб.
Заходи відбувались протягом для у приміщенні  бібліотеки та на вулицях міста. 


Фото-огляд дня вшанування 
Тараса Шевченка:




3 березня 2017 р.

"Вибух" з Остапом Дроздовим

                                                                                                                                                                       Остап Дроздов - впізнаваний тележурналіст, цікавий і шанований багатьма прихильниками телеканалу ZIK втретє в своєму житті приїхав у Жидачів, цього разу з книгою - романом-вибухом "№1".                                                                До формату зустрічей з авторами книг у бібліотеці жидачівці звичні впродовж багатьох років.   

Зустріч була насичено цікава розповідями автора про героя котрий вже в 10 років відчував свою правоту, стоячи один проти усього класу. 
Герой (в багатьох випадках саме автор) йшов до самоусвідомлення поміж події та оточення. Родинні історії життя і мами, і бабці Ірусі, і діда Стефка, система радянської школи не завдяки якій, а всупереч проявлялась особистість, пошук себе  - складають канву  роману. 
Людина на тлі епохи,  заражена радянскістю і суспільство дуже не однорідне в прагненні змін і збереженні звичності.

Рецептів пан Остап не давав, відповіді швидше залишали питання для роздумів.  Гість відзначав, що його відповіді - суто його, Дроздова, бачення. 

Здавалось лікував «голою правдою» і про політичну систему, чи то безсистемну державу, і  про подібність та відмінність ментальності народу по два береги Дніпра, і  про молодих, інших, вільніших та правдивіших.


Отруту витравити  з ментальності можна  або шоково,  або… на десятиліття затягнеться цей процес, і чверть століття ми вже так прожили. Разом з роздумами про глухі кути стиль розмови пана Остапа додає ствердження, що в житті залишається  місце оптимізму і посмішці, іноді самоіронії.



Запам’ятався загальний настрій щирості і відвертості розмови, як з своїм відображенням у дзеркалі, коли собі треба казати правду... 
У багатьох залишилась книга з автографом – можливість ще і ще вертатися до роздумів Дроздова, залишились фотографії і питання-застереження з грифом «думати».

Крім книги можна відслідкувати окремі статті, які згадував Остап Дроздов, наприклад  «Сопляки forever».  «Саме ці сопляки дають тверду віру в те, що у нас (старих, обережних, навчених поразками пердунів) є ціла генерація чистих душ. Якщо поряд зі мною не буде цих сопляків – мені не потрібна ніяка революція. Та й Україна мені теж не потрібна без них. Бо кожен із нас зуміє пристосуватися і до Януковича, і до Митного союзу – і це буде проявом нашої сили. Це – не шлях сопляків. Ті не зуміють пристосуватися, бо вже засмакували ледь уловимий запах своєї особистої гідності, свого особистого стержня».



Вдячність Остапу Дроздову та усім, хто прийшов на захід за спільний час з енергетикою розуміння.