У світлі СОБОРНОСТІ та МАЙДАНІВ

В  світлі  складних політичних  подій бібліотека для відвідувачів – інформаційний  центр політичного життя. Протягом  дня  тут  можна переглянути в онлайн режимі   новини з  Майдану. 26 січня  група  відвідувачів приймала  участь в  обговорення  теми «В  світлі  СОБОРНОСТІ та  МАЙДАНІВ»,. Присутні ознайомились  з  книжковою  ілюстративною виставкою «Соборність України – соборність національної свідомості»,

  виданнями представленими  в бібліографічному оглядів  літератури "Співаєм славу тій події і тепер".

Доброю  ілюстрацією заходу став  перегляд  кліпу гурту «Галичани» з іх виступу на Майдані. 

« Співаєм славу тій події і тепер»

/ до 95 річниці проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР /

( Бібліографічний огляд)

95 років тому, 22 січня 1919 року , на історичному майдані української столиці біля пам’ятника Б. Хмельницького відродилося Народне Віче. До всіх куточків української землі полинуло :  «Віднині  є єдина незалежна Українська Народна  Республіка. Від нині  народ український , визволений могутнім поривом власних сил, має змогу об’єднати дружніми зусиллями всіх своїхсинів будувати нероздільну самостійну державу…»

   Ця подія – перший крок , перша спроба об’єднати український народ в єдину державу. Сьогодні в нашій державі , згідно з Указом президента, 22 січня проголошено Днем Соборності та Свободи України.

                    Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

                         Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

                         І нам твою історію творить!

Винниченко В. Відродження нації. Ч. ІІІ: Історія української революції (марець 1917 р. - грудень 1919 р.) [Текст] / В. Винниченко. К.: Видавництво політичної літератури України, 1990. - 542 с. –

"Відродження нації" - твір певною мірою підсумковий, написаний по гарячих слідах подій. Автор роздумує над втраченими можливостями, аналізує причини поразки Центральної Ради і Директорії, дає в цілому об'єктивні характеристики політичним партіям, окремим діячам того часу.

Сергієнко П.П. Соборна Україна: від ідеї до життя [Текст]  / П. П. Сергієнко. - К.: Т-во "Знання" України, 1993. - 64 с. - К-2 [1ФС(С2) / С-32].
Аналізується зміст поняття "соборність". Простежується розвиток ідеї соборності на різних історичних етапах. Розглядаються шляхи розбудови соборної України у сучасних умовах.

Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України [Текст[  / С. Л. Рудницький. - Л.: Світ, 1995. - 416 с. - К-2 [9(С2) / Р83].
Чому ми, українці, хочемо самостійної України? Які чинники сприяють процесам становлення, зміцнення і розвитку української державності та які гальмують їх? Яка роль географічного фактора - території, її природно-ресурсного потенціалу, просторового розташування землі України - у повноцінному функціонуванні Української Самостійної Соборної Держави? Автор, відповідаючи на ці питання, обґрунтував геополітичне бачення зародження і становлення самостійної суверенної Української держави.

Урочистий Акт Злуки у Києві описується  у статті :

      Кульмінацією у національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 – День Злуки УНР і ЗУНР // Новий час. – 2014. – 17 січ.

  « Погожого морозного дня  22 січня  1919 року  святково прибраний Софіївський майдан у Києві заповнили десятки тисяч жителів столиці, численні гості, військо. О 12 год.над колонами пролунало « Слава», прозвучав  національний гімн , Міністр закордонних справ ЗУНР Л. Цегельський оголосив грамоту-ухвалу УНради і передав її голові Директорії В. Винниченку. У відповідь член Директорії Ф. Швець зачитав Універсал уряду УНР, в якому, зокрема, зазначалося : « Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська  Народна Республіка і Наддніпрянська Велика Україна.  Здійснилися віковічні мрії, якими жили  і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка…»

      Детально описує в своїх спогадах, що вийшли у збірнику « Стрийщина» т. 3, професор Василь Ленцик, про те як відбулося відродження української державності на Журавенщині.

    Серед поетів, у творчості яких відображена ідея соборності, більше того, події початку 1919 року стали визначальними у їхньому житті , вирізняються двоє – Олександр Олесь  та Євген Маланюк.

     Саме цю тематику висвітлює стаття :

    П»ятаченко С. Ідея соборності України в поезії Олександра Олеся і Євгена Маланюка [Текст] / Сергій П»ятаченко // Дивослово. – 2005. - № 7. – С. 52-56.

В статті відзначається , що для Олександра Олеся цей етап став певною мірою завершальним. З дипломатичним паспортом від уряду УНР у лютому 1919 року Олександр Олесь виїздить до Будапешта, розпочавши свій новий життєвий період – життя на еміграції поміркованого й споглядального поета. Для другого – Євгена Маланюка – від часів УНР лише починається його свідома активна боротьба.

 В ту холодну й страшну зиму наш земляк, видатний поет Олександр Олесь написав :

                                     О, поведи ж нас, лицарський духу,

                                      По вільній стежці життя  і руху.

                                      На тихі води,

                                      На ясні зорі.

                                      І в цю велику [ страшну ]годину

                                      З’єднай в єдину всю Україну.

О. Олесь закликає до злуки :

                                     І, подавши братні руки,

                                     Всі народи, як брати,

                                     Поклялися спільно йти

                                     До братерства , згоди, злуки.

   Ідея соборності відображалася ще в поезіях січових стрільців.

 Перев»язко Р.  Ідея соборності в художній творчості січових стрільців[Текст] / Роксолана Перев»язко // Дивослово – 2003. – «12. – С. 67-68.

У стрілецьких поезіях головним героєм виступає Січове військо, чітко окреслюється основна мета «усусусів», війська Української народної держави – згуртована сила за відновлення втраченої державності:

                                       До зброї! До зброї, стрільці!

Зірвіться, ламайте кайдани!

                                       З’єднаються з вами полеглі брати,

                                       І згояться давнії рани!

                                       До зброї! До зброї, стрільці!

                                       Товаришів рідних згадайте,

                                       Що мріють про волю в холодній землі, -

Всі сили до бою з’єднайте

Про стрілецьку славу писала Олена Береза :

                                       Разом руки  та й серця

                                       Згинула б недоля  вся…

Знявся б ще прапор шовковий,

                                       І настав би день обнови.

                                       Залунав би світ побідний,

                                       І всміхнувся б край наш рідний.

    У журналі « Дивослові» друкувався сценарій масового заходу, присвячений Соборності України«Задзвеніли срібні дзвони»

Полєжаєва Т. О. Задзвеніли срібні дзвони в Україні [Текст] : сценарій / Т. О. Полєжаєва  // Позакласний час. – 2010. - №12. – С. 8-10.

 Тут подається історична довідка ( мультимедійна презентація) сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

      Подана літературна композиція, присвячена соборності :

                              Велична і свята, моя ти Україно,

                              Лише тобі карать нас і судить.

                              Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

                              І нам твою історію творить!

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась об’єднуючим чинником і чи не єдиним спільним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню залишків ідей федералізму в ментальності національної політичної еліти.

Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною.  Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, вони отримали назву "синдром Збруча", однак завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному.

Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!

Любіть Україну, злотосяйну і вічну,

Любіть Україну, всім серцем любіть.

У день її народження не свічку –

Серця без коливання запаліть.

Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,

Що, як мама, як тато, одна.

Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

На відзначення 200-річчя ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА.

 15  січня у центральній бібліотеці відбулась конструктивна розмова  за  круглим  столом працівників  культури  Жидачівської РДА  присвячна  координації заходів  на відзначення 200-річчя ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА. 
 Учасники  круглого столу - працівники районного народного дому, центральної бібліотеки РЦБС,  Жидачівської дитячої музичної школи, районного часопису "Новий час".
Вступним  словом  про важливість вшанування  постаті  Кобзаря    учасників  круглого  столу   привітв Сергій Коваль -  голова  Жидачівської РДА

 Ведучим  круглого  столу  був Зіновій Тимофтевич -  завідувач  відділу культури  і туризму РДА.
 Він  ознайомив присутніх з затвердженою програмою  участі художніх колективів району  в  обласних заходах.,  діяльністю установ культури району  щодо відзначення 200 ліття від дня  народження   Т.Г. Шевченка.

Серед заходів  на  відзначення  року Тараса  Шевченка директор РНД Олександра  Максимів  назвала  районний огляд  читців "У вінок  Кобзареві", семінар-практикум "Дум його могутніх не зруйнує час",  успіхи аматорів театру-студії "Сучасник" народного дому смт.Гніздичів з постановкою Б. Стельмаха "Тарас" ,  творчу  естафету  художніх  колективів сільських  рад "200 літ під зорею  Кобзаря", оновлені  експозиціями шевченківської тематики кімнати національного відродження. З особливим задоволенням Олександра  Василівна  відзначила  співпрацю клубних і бібліотечних працівників району.


Директор бібліотечної системи Віра Костирка  розповіла  про проведення    шевченківських читаннях  "Читаємо "Кобзар" у  бібліотеці ",  що розпочались в березні  2013 року, різноманіття книжково-ілюстративних експозицій, тематичних виставок,  в тому  числі  оригінальних, наприклад  виставку КОБЗАРІВ  різних років  і  вишиваних заповітів,  яку організувала  бібліотекар села Которино - Марія Король. В  планах  -  літературно-мистецький марафон "...І знову до нас  линуть думи Кобзаря", презентація  ВИШИВАНОГО КОБЗАРЯ  (спільної праці бібліотечних працівників району), дайджест "Світлини пам'ятників Т. Шевченкові на Жидачівщині"  .Матеріали  тематики  "ТАРАС ШЕВЧЕНКО - 200 років з дня народження"    висвітлюються на блозі  ЖИДАЧІВЩИНА БІБЛІОТЕЧНА, на  сайті Жидачівської РЦБС .
Директор Жидачівської дитячої музичної школи Володимир Кузишин  розповідав про репертуар і участь учнів школи  у  святкових  концертах.
  Присутні  переглянули  світлини  пам'ятників  КОБЗАРЕВІ  в  нашому районі   до фільму про святкування  ювілею  Тараса Шевченка  над   яким  працює Роман Худий.

Потенціал  установ  культури -  великий,  спільно з установами освіти, активістами громад   святкування 200-ї річниці  від дня народження  Тараса Шевченка
  на Жидачвщині  стане  величним заходом на згуртування  народу, гартування його духу.   

Різдвяні канікули у бібліотеці

Читають, по інтернету  блукають,
цікавинки привітання,
різдвяні звичаї шанують і  вивчають
але й  колядувати не забувають. 

Традиція  провінційного містечка  - вітати усіх знайомих  і хто заслуговує на повагу .

 Нас  вітали, колядували  і  бажали ПРОЦВІТАННЯ  БІБЛІОТЕЦІ ! 

Гостями бібліотеки були: 

дитячий вертеп,

хор церкви Воскресіння. 

різдвяні вітання 0002