Літописець українського народу

« Я щасливий , бо маю Божу поміч написати твори, про які мріяв, і знаю,що вони будуть значною допомогою в духовному житті мого народу, особливо в майбутньому»                                                                                       В. Барка

    

     Поет, прозаїк, публіцист українського зарубіжжя – Василь Барка. Жив Україною,творив для неї і не гасив надії на своє повернення в Україну. Творчість письменника – це правдиве дзеркало нашої справжньої історії.

    Бібліограф ЦРБ – Г. Корнецька для членів УТОС провела бібліографічний огляд літератури до 110 річниці від дня народження В. Барки «Літописець українського народу». Акцентувала свою увагу на основних і важливих творах, які стали відомі для читача після проголошення незалежності: «Жовтий князь», «Правда Кобзаря», «Рай», «Океан» та поезія, яка стала суцільним перекладом дійсності на мову серця… Перед присутніми були прочитані вірші в. Барки про Україну.

   Поет усе своє свідоме життя був і залишився українцем, незважаючи на те, на якій чужині і скільки часу він прожив. Понад 60 років шукав шлях до вітчизни, яку колись втратив не зі своєї волі. Але повернувся до неї лише своїми творами.

ШУКАЙТЕ УКРАЇНУ В СОБІ

В День Незалежності                                                                  працівники бібліотеки 

підготували підбірки видань

"Така в нас буде Україна які будуть у нас серця"                                та 

"Шукайте Україну в собі".

Літературні читання "Україна в мені" - частина озвучених сторінок з  представлених книг.

Крім традиційних друкованих видань пропонуємо скористатися аудіовізуальними виданнями  на компакт-дисках, визичити їх чи переглянути на комп'ютерах в читальному залі. 

 

Подих світла

   «Вона малювала радість»-  такий слід в українському мистецві залишила Олена Яблонська- відома українська маляр і графік. Цього року ми відзначаємо 100-річчя від дня її народження. З цієї нагоди була проведена мистецька година, присвячена життю і діяльності відомої художниці.

    У її мистецьких творах  зазвичай соковитий, насичений колір її палітри набуває ніжності й легкості. І здається, що Олена Нилівна проникала в саму душу природи — оскільки цю душу вона відчувала як ніхто інший. 

     Родина Яблонських — особливе сузір’я в духовно-мистецькому житті України. Прищепив любов до прекрасного з допомогою фарб і пензлів ще батько сімейства — Нил Олександрович. Він став для дітей першим і головним учителем. 

 У домашній майстерні діти малювали натюрморти, природу, одне одного. Олена Нилівна говорить, що батько радив спочатку притрусити папір брудними руками, щоб створити простір, а потім з допомогою вугілля та гумки «витягувати» малюнок із паперу.

Нил Олександрович пояснював «не так, як учили в школі»: поставити два олівці, виміряти кут, зробити акцент на грі світла й тіні.

Він учив не «зображати» на папері малюнок, а переносити його зі столу на папір.

  Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Луганському художньому музеї, Музеї сучасного образотворчого мистецтва в Києві, інших, та приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Канади, США.

Дружина живописця Є. Волобуєва, мати художників Наталії та Євгена Волобуєвих.

Писала картини до 89 років, поки не втратила зір. Похована на Байковому кладовищі.