22 березня 2024 р.

«Вірші, наче дім – безпечне місце для душі»


      В рамках Всеукраїнської акції «Тиждень читання поезії» в нашій поетичній світлиці зібралися люди, які пишуть вірші, ті які їх читають, які декламують, одним словом усі кому не байдуже поетичне слово.  

           Гаслом став рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому». Завдяки цій темі, яка лунає уже протягом кількох днів  Акція підкреслює важливість дому для військових, які захищають наші домівки і водночас хочуть відчути тепло й затишок своїх рідних осель, цивільних, які через війну змушені були переїхати в інші регіони України чи за кордон, людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і чекають повернення додому – всіх українців, для яких дім тепер більше, ніж просто точка на мапі.

        Чудовою українською мелодією розпочав захід камерний ансамбль «Кантабіле» Жидачівської мистецької школи (керівник Н. Солопенко).





       Під час творчого заходу  читали  авторські вірші  Людмила Конорезова, Христина Давидчак, Оксана Площанська, Алла Козовіта, Валерій Яценко.





Поетичні рядки  Ліни Костенко, Ігора Бойчука декламували  Андріана Андрушків, Стефанія Верес, Степан Ващишин, Олександра Янкович.





     Приємним дарунком для нас став портрет Тараса Шевченка, намальований власноруч  Людмилою Конорєзовою  з Донеччини. 


   Тиждень поезії в Україні відбувається вперше, і, ми вважаємо, що це гарна можливість відзначити роль поетів і поетичного слова в культурі, особливо під час війни, адже поезія як форма літератури реагує на події найпершою. 


 

20 лютого 2024 р.

"Гірка ціна свободи"

 















Сьогодні вся країна вшановує героїв, які віддали своє життя за Україну й українців у час Революції Гідності, – Героїв Небесної Сотні. Людей різного віку та професій, різних регіонів, але однакових і справжніх цінностей. Вони стали першими жертвами російської агресії,розпочавши  свій перший контрнаступ.     

   10 років тому 20 лютого в центрі Києва відбулися масові розстріли протестувальників. Тоді не тільки українці, але й  світ здригнувся, побачивши в прямому ефірі масові вбивства українців. Вони стояли у крові і вогні:вчителі, студенти, водії. Ще вчора-мирні люди, а в ті трагічні дні – солдати свого народу….Їх всіх убито. І це ціна свободи.

      Сьогодні у бібліотеці зібралися люди, які в скорботі схилили низько голови перед пам’яттю усіх Героїв, які поклали своє життя за наше майбутнє.  Кожен з присутніх сьогодні торкнувся пам’яттю цього вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки стало даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті! 

  Щира подяка учасникам заходу:

-        Вокальному ансамблю «Оберіг» Жидачівського МБК «Удеч» (керівник Світлана Голобородько)

-учням 11 класу ЗЗСО І-ІІІ ст.№2 та вчителю історії

Петру Приходьку

Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для Перемоги!