Зустріч у літературній вітальні в рамках VІІ Всеукраїнського форуму військових письменників

 Сьогодні 9 травня в літературній вітальні нашої бібліотеки в рамках VII #Всеукраїнського_форуму_військових_письменників, відбулася творча зустріч із Віктором Кравцовим, Ольгою Донеччанкою та Сталіною Чубенко. Захід розпочали хвилиною мовчання на знак вшанування памʼяті про усіх загиблих внаслідок російського вторгнення в Україну.

Відтак до слова почергово запрошувалися:

Віктор Кравцов – військовослужбовець 82 десантно – штурмової Буковинської бригади, автор таких поетичних збірок: «Тим, хто розуміє», «Безмежність», «Ізоляція» та крайної збірки поезії та прози «Філософ. Історія війни». Він розповів про свій бойовий досвід, жахіття війни, поділився щемливими спогадами про побратимів. Закцентував на тому, що «творчість на війні йому дуже допомагала», була своєрідною віддушиною й водночас неабияк мотивували побратимів і далі йти у бій.

Ольга Доннечанка – письменниця, волонтерка, бардесса, родом із Краматорська, яка нині діє та творить у Львові. Авторка книг: «Все буде добре, побратими», «Я так люблю життя», «Повернення вкраденої пам’яті» та ін. Пані Ольга розповіла про себе, свою творчість. Розчулила авдиторію проникливим співом під гітару. Звертаючись до молодих людей у залі, закликала їх завше бути готовим до того, щоб в майбутньому стати на захист своєї країни й ніколи не бути ухилянтами, бо це вкрай важливо.

Сталіна Чубенко – уродженка Краматорська, мати замордованого проросійськими бойовиками підлітка Степана Чубенка. Пані Сталіна зворушила присутніх розповіддю про сина – Народного героя України, розповіла про стиль його життя й віддану любов до України. Подарувала для наших читачів книгу, яку упорядкувала з дописів сина: «Степан Чубенко. Я зрозумів сенс життя».

Захід завершився музичним дарунком викладачів Жидачівської школи мистецтв Наталії Солопенко та Анжели Шміло.

Особливим моментом була присутність родин та матерів загиблих захисників з нашої громади, які поділилися з нашими гостями своїм важким шляхом прийняття втрати рідних… їхнє спілкування та обійми для всіх присутніх були знаковими

Щиро дякуємо всім учасникам заходу Слава Україні та її мужнім захисникам

Зустріч у літературній вітальні з Наталією Гурницькою

 

     Тепле спілкування, позитивні емоції, щира розмова та перенесення на дві години в якийсь «інший світ» подарувала у шостий день весни нашим користувачам гостя літературної вітальні - золота письменниця України, авторка бестселеру «Мелодія кави у тональності кардамону», за яким знято серіал «Кава з кардамоном» - Наталія Гурницька.

   Сьогодні, як ніколи   « люди потребують гарної історії, спілкування з книгою та її автором, віри у добро, справедливість та любов, а ще трохи дива та надії ». Говорили про ідею та історії написання творів, сюжети книг, а також про зйомки серіалу, на яких  п. Наталія була присутня не тільки, як автор, але і як акторка .  

     Читали деякі рядки  з книг авторки (Костирка Віра) та з трепетом слухали інсценізацію уривка з книги «Багряний колір вічності» (учні Жидачівського ЗСО №3 ім. Партицького Бохінська Уляна та Худий Володимир).

   Музичні акорди авторці та усім присутнім дарували працівники Жидачівського міського будинку культури Марія Лесів та Наталя Павловська та учениця Жидачівського ЗСО №3 Фейдачук Евеліна.

Принагідно привітали гостю із Всесвітнім днем письменника, а в дарунок свої поетичні рядки подарувала місцева чарівна і творча Христина Давидчак  .

    Щира вдячність учням та вчителю Ользі Мирославівні Костик Жидачівського ЗСО№3 ім.Партицького за участь та інтерес до української книги.

     Ми з вами вже скучили за гарними позитивними емоціями і маємо розуміти що через війну життя не можна поставити на паузу. Ми мусимо жити і з новими силами працювати на Перемогу. Так нам зараз не легко. Але ми не повинні впадати у відчай, ми маємо думати що все у нас буде добре. І як каже наша гостя:

    «Щоб почуватися по-справжньому добре, людині й не треба чогось надзвичайного. Всі важливі складові життя вкрай прості та банальні. Здоров'я рідних, розуміння їхніх потреб і вчинків, підтримка у важку хвилину, поділена на всіх радість, вміння прощати і віддано любити, бажання бачити в людині насамперед хороше, відсутність заздрості, потреба дарувати людям добро, а ще віра в те, що все погане обов'язково минеться».

"Востане у новій красі, проживши лихоліття Твоя, Тарасе, звільнена земля…" - урок української у бібліотеці

   І знову наближаються Шевченківські дні… І знову линуть до нас думки геніального українського поета…

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

І голос твій нам душі окриля!

Востане у новій красі, проживши лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля…

Сьогодні для учнів 8-9 класів ЗЗСО №3 ім. О.Партицького в нашій бібліотеці пройшов відкритий урок по творчості Т.Г.Шевченка.

Розпочала урок вчитель української мови та літератури Ольга Мирославівна Костик.

Бібліотекарі підготували для учнів відео презентацію про життя і творчість видатного Кобзаря. Зупинили увагу на маловідомих фактах з біографії поета та послухали живий голос Тараса.

Учні долучилися до читання шевченкової поезії з вишитого Кобзаря та взяли участь у літературній вікторині.

Хочеться торкатися його святих слів, читати й перечитувати сторінка за сторінкою його прості і мудрі поезії.

Тарас Шевченко… Його ім’я стало символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу. Він залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави.

Презентація книги В. Благого "Омелян Партицький: постать на тлі епохи"

2 лютого 2025 року в літературній вітальні Жидачіської міської публічної бібліотеки відбулася значуща подія. Подія, яка без сумніву увійде в історію культурно – громадського й науково – освітнього простору нашого регіону. Ми презентували книгу, яку жанрово визначають як науково – популярне видання. Книгу, в якій цікаво і доступно й водночас ґрунтовно та фахово подано фундаментальні знання з тих сфер історії та культури, що формують сенси і цінності.

І це книга кандидата історичних наук, автора понад двадцятьох наукових статей, трьох монографій, окремих публікацій на краєзнавчо – історичну тематику у часописі «Новий час» (їх понад 25), автора та ведучого радіо рубрики «Наші імена» на Жидачів FM, активного культурно – громадського діяча, директора Жидачівського ЗЗСО I – III ст. №3 ім. О. Партицького – Василя Богдановича Благого, книга під промовистою назвою «Омелян Партицький: постать на тлі епохи».

Мабуть самим Божим провидінням був визначений час виходу та день презентації цієї книги, адже помер Омелян Партицький 1 лютого 1895 року.

Провідний галицький часопис «Діло» того часу в некролозі повідомляв: «Помер Омелян Партицький – професор учительської семінарії у Львові, член – засновник і почесний член товариства «Просвіта», товариства ім.. Т. Шевченка, високо заслужений діяч на ниві руської літератури і в національному житті, чоловік чесного характеру, патріот – взагалі один з найкращих синів України - Руси»

Монографія Василя Благого, власне, і висвітлює життєдіяльності Омеляна Йосиповича як цетральної фігури культурно - громадського життя Галичини другої половини XIX ст. Це перша спроба цілісного дослідження життєпису О. Партицького. Практичне значення книги вражає. Вона поповнить зання не лише істориків та краєзнавців, а й мовознавців, журналістів, етнографів, всіх тих, хто стоїть на сторожі наших націотворчих процесів.

Варто відзначити, що Василю Благому в день презентації (яка, до слова, відбувалася ще й у святошний день Стрітення Господнього) вдалося зібрати довкола себе фактично увесь місцевий істеблішмент. Це, справді, була стріча інтелігентного добірного товариства. Представники місцевої влади, духовенства, медійної сфери, науковці й освітяни, медики та діячі культури високо оцінили працю Василя Богдановича. Ділилися своїми захопливими враженнями, схвальними відгуками, конструктивними пропозиціями. Уклінно дякували автору за його невтомну працю у розвитку культурно – освітнього та науково – просвітнього руху громади.

Натомість автор навзаєм подякував усім присутнім й усім тим, хто всіляко сприяв виходу у світ його книги. Особливо щирі слова вдяки спрямовувалися Левку Володимиру, міському голові Жидачева; Ігорю Процану, його першому заступнику; Михайлу Титикалу, голові наглядової ради АТ «Кохавинська паперова фабрика» за фінансову допомогу. А також Дмитру Герцюку, канд. педаг. наук, доценту, декану факультету педагогічної освіти ЛНУ ім.. І. Франка та Ігорю Танчину – канд. іст. наук, доценту, заступнику директора з наукової роботи ЛІППО за фахові рецензії, схвальні відгуки та наукові поради.

Двогодинний літературно - науковий захід минув у продуктивній світоглядній бесіді, приємній культурно – творчій атмосфері.

Зі свого боку Жидачівська міська публічна бібліотека щиро дякує Василю Благому за його сподвижницю працю, за цікаву та пізнавальну книгу про нашого славетного земляка. Зичимо йому невичерпної снаги й доброго надиху на подальші звершення.

 

На захисті Соборності: українська боротьба понад століття тому і сьогодні

 22 січня у Жидачівській міській публічній бібліотеці в рамках відзначення Дня Соборності України, вшанування подвигу Героїв Крут і Дня пам’яті «Кіборгів» відбулася національно-патріотична година « На захисті Соборності:українська боротьба понад століття тому і сьогодні».

На цій тематичній зустрічі говорилося про захист Соборності понад століття тому і сьогодні, про героїзм Героїв Крут та Кіборгів, про те чого вчить нас минуле, і що маємо робити сьогодні.

На запитання «Чому Соборність вдалося проголосити, але не вдалося відстояти більше століття тому?» відповів вчитель історії ЗЗСО №2 Петро Юрійович Приходько.

Музично доповнили захід працівники міського будинку культури «Удеч» - Марія Лесів, Наталя Павловська , Ліля Сорока , Олена Сідельник, та танець "Оберіг для Ангела" Ганущак Діани.

До уваги присутніх була представлена віртуальна добірка книг нашої книгозбірні « Велич України у її Соборності».

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – перемоги , а також відбудови духовно багатої , вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

„Яскравий спалах короткого життя”

 

 Сьогодні в нашій книгозбірні відбувся літературний вечір, присвячений 90- річчю від дня народження Василя Симоненка.

Ця зустріч допомогла всім нам, глибше осягнути талант  Василя, адже ціле покоління молоді  початку 60-х, навіть будучи досить віддаленим від  суто літературних  проблем, відкривало для себе українських  письменників саме через  Симоненка.

Симоненко  мав талант помічати в людях прекрасне, високе,світле. У його  поезії бренить мотив цінності  кожного людського життя. До сьогодні натхненним  поетичним гімном звучать рядки...”Ти знаєш,що ти- людина”        

Глибокі почуття синівської любові до матері , до Батьківщини знайшли відображення у збірці „Лебеді материнства”. Переказати „Лебедів” неможливо. Їх треба слухати душею і серцем.

Щиро дякуємо працівникам міського будинку культури «Удеч» - Павловській Наталії та Лесів Марії за чудове виконання пісні «Виростеш ти сину…»

Щира подяка директору ЗЗСО №3 ім. О. Партицького Благому Василю та учню 6 класу цієї школи Тимківу Тадаю, за поетичні акорди Василя Симоненка та чудове декламування його віршів.

Його любов до України була безмежна. Ще тоді, пів століття тому він признався відкрито перед усім світом в любові до Батьківщини. Симоненко не боїться гордо і на повен голос захищав свою націю. А ці слова ніби з минулого звучать устами  бійців,  які сьогодні захищають нас і тримаються тільки завдяки патріотизму.

Василь Симоненко просто так не народивсявУкраїні, як народжуються інші люди. Господнє Провидіня подарувало його Україні.      Симоненко став дорогим і близьким для кожного, хто безмежно любить свій народ, свою Батьківщину..

             У Василя Симоненка є чого вчитися усім. Завжди.

Вітер часу не остудив Симоненкових поезій, вогнем душі жаріють вони і сьогодні.

 

            

Новорічні віншування у бібліотеці

 

Новорічні віншування унікальне свято, коли християни вшановують святого Василія Великого, що здавна вважався покровителем землеробства. Одна із традицій весело проводити новорічні свята – віншувати на Новий рік. Для дітей це розвага та весела забава, гра.  І основним українським обрядом у цей день є засівання домівок зерном, виголошуючи водночас засівалки. Зазвичай засівати ходять хлопці. Вони бажають господарям усіляких гараздів у Новому році. 

У наше народознавче бібліокафе завітали  віншувальники, та бажали бібліотечним працівникам миру, щастя та здоров'я  у Новому році.