"Той,хто читає "Холодний Яр" стає патріотом..."

                        Той, хто вивчає історію,
                     стає громадянином,
                     Той, хто читає "Холодний Яр",
                     стає патріотом.
                                                                                                                    (Б.Горбовий)

     5 липня нашу бібліотеку відвідала Лариса Лісовська -Янг - дочка письменника Юрія Горліс - Горського, хорунжого армії УНР, осавула повстанської армії Холодноярської республіки. Зустріч організували Галицьке районне об"єднання ВУТ "Просвіта" 
ім. Тараса Шевченка, Львівське міське товариство"Тернопільщина", ініціаторами якої стали Ревуцький Степан Іванович - директор Жидачівського краєзнавчого музею та музею Івана Виговського та Ярослав Любенко -громадський діяч, який колись навчався у Жидачівській ЗОШ №1.
   Лариса Лісовська знала свого батька всього три дні. Але попри все повернулась з США, щоб увічнити його пам"ять у творах про Холодний Яр, які він колись написав. 

Під час зустрічі присутні мали змогу переглянути фільм про життя і діяльність Юрія Горліс-Горського , який продемонстрував Ярослав Любенко. Також надзвичайно цікавою була презентація творів письменника "Холодний Яр", "Отаман 23Хмара" та ін. 
   Усіх слухачів зворушили уривки з цих творів, які  читала заступник директора музею "Тюрма на Лонцького" Вікторія Садова. Спогадами вона віднесла усіх в далекі 1919-1921 буремні роки становлення незалежності Української державності.
   








     Богдан Горбовий - заступник голови Товариства наукових викладів ім. Петра Могили, упорядник видання розповів про розвідку, яку вони разом з Ларисою Лісовською провели у Львові, щоб більше дізнатися про Юрія Горліс - Горського. 

 Гостями заходу також були отець  із Кохавинського монастиря та Олексій Данилишин.

Усі присутні дізналися багато нового про 
Юрія Горліс-Горського та взяли для себе багато уроків із його життя.

    

«В слові є вічність і мить.»

Слово єднає, слово карає,

Тож бійсь торгувати ним.

Дух невтолимий в ньому витає,

Світлом пройма золотим.

(М.Людкевич)

   Світ цей складний, драматичний, іноді трагікомічний». Ми все біжимо, намагаємось наздогнати ту єдину істину, але лише хапаємось за прозоре повітря, втікаємо самі не знаємо від чого і, врешті-решт, губимо щось важливе, що доконче потрібне нам, але ми цього не помічали. І серед цієї великої купи вагань та сумлінь, страждань та докорів, зусиль та зневіреності промінчиком сонця на блакиті неба виступає цілюще Слово , яке так сьогодні всім нам вкрай необхідне.

      24 червня у нашій бібліотеці  відбулася  чергова зустріч з життєдайним джерелом – словом, гостями якої були  люди, які постійно творять це слово, видають його і несуть в люди. Вони  роблять свою подвижницьку роботу повсякчасно і завжди готові поспілкуватися . 

-    поет, журналіст,член націон.спілки письменників Володимир Петрович Кузик

    - директор видавництва «Каменяр» Дмитро Іванович Сапіга

 -   поетеса ,автор більше 30 книг, лауреат багатьох престижних премій Марія Людкевич

 -  художник, публіцист,поет і драматург наш земляк Степан Крегенбільд    

     Ініціював цю  зустріч журналіст Володимир Кузик -  лауреат премії «Гілка золотого каштана»,  поет, який мешкає у Львові, виносить на суд читача у віршованій і прозовій формі свої емоції - радість і страждання, сподівання і надії, а відтак глибоку віру і чисто людські стосунки . Крім цього його надзвичайно вразила доля і творчість нашого земляка Степана Крегенбільда.  Він написав нарис  про нього "Краянин", який ввійшов до збірки "Барвінь".

       Поетеса. По-справжньому мудра і не подібна до інших Марія Йосипівна поєднує в собі рідкісний талант писати і для дорослих, і для дітей.Веселі й сумні, повчальні, розважальні, жартівливі, серйозні - такими є вірші Марії Людкевич. Народжуються вони із шелесту трав, із співу пташок та дзюркотання струмочків, з дитячого щебету, із вражень та любові до людей.

  Любов до дітей веде Марію Йосипівну по життю. І, напевно, половина її книжок присвячена саме дітям, написана для них і про них.

  П. Марія - редактор львівської газети «Галицьке юнацтво», керівник літературної студії «Джерельце», яка діє при Львівській обласній бібліотеці для дітей.

Творчість Марії Йосипівни високо оцінена: за книгу духовної лірики «Благослови, Маріє»поетеса визнана лауреатом премії ім. Маркіяна Шашкевича, а її книга інтимної лірики«Коротке літо в раю» була відзначена літературною премією «Благовіст». У 2001 році поетеса вшанована премією ім. Лесі Українки – найпрестижнішою премією країни в галузі дитячої літератури.

   За активну пропаганду української книги (а це рецензії, вступні статті, упорядкування збірників української літератури) поетеса відзначена премією благодійника і мецената Дмитра Нитченка.

  А 2006 рік приніс Марії Йосипівні ще одну високу нагороду – їй вручено орден княгині Ольги. Вона щиро і безмежно любить молоді таланти, навчає їх, веде на творчий шлях. 

Марія Людкевич твердо переконана, що всі таємниці світу можна розгадати за допомогою книжок, тому вона часто буває в бібліотеках. Зустрічається з читачами і дарує їм радість спілкування з Книгою. Лялюк Марія - учениця 4 класу НВК подарувала всім присутнім улюблений вірш Марії Людкевич.

       Цьогоріч «Каменяреві» – найстаршому діючому видавництву Західної України – виповнюється 75 років. З часів здобуття незалежності видавництво очолює редактор, що підготував до друку понад тисячу книг, журналіст і надзвичайно ерудована людина – Дмитро Іванович Сапіга.

  Народився у 1947 році в с.Городжів на Львівщині. Мав поважний фах інженера, але бажання працювати з книжкою перемогло, на заваді не стала навіть менша майже в три рази, порівняно з виробництвом, зарплата. З 1973-го життя Дмитра Івановича пов’язалося з «Каменярем. І ось уже 25років  він очолює  Всеукраїнське багатопрофільне державне  видавництво . Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою польського міністерства закордонних справ «За промоцію польської культури у світі , галузевими відзнаками є Заслуженим діячем культури Польщі.

Це видавництво спеціалізується на випуску польськомовних та двомовних видань українських та польських класиків, відзнакою польського міністерства закордонних справ «За промоцію польської культури у світі».

     Як редактор, Дмитро Іванович перечитав тисячі книжок та рукописів. В молодості писав. Коли потрапив в «Каменяр», зупинився… на 15 років. Потім знову повернувся до творчості, але під псевдонімом. Дмитро Іванович з трепетом розповів про книжкову толоку, яка проходила на Сході України в Краматорську, учасником якої довелось бути і йому, як директору видавництва. Його вразило наскільки там приховують і забороняють українське слово. 

                    Хочеться жити,

                         людей любити,

                         горя не знати,

                         вічність кохати.

     Ці слова до сьогодні залишаються кредом для сивочолого, але такого молодого душею Степана Івановича Крегенбільда.

  Він повернувся додому, туди де все йому було рідне, миле, не прагнув іншого життя. Поринув з перших днів у вир боротьби за Незалежну Україну. Створив у школі історико-краєзнавчий музей, а із своїх прекрасних, глибокосюжетних полотен – картинну галерею.

Він надзвичайно обдарована людина: художник, поет, драматург, дослідник визвольних змагань УПА на теренах Ходорівщини, Івано - Франківщини періоду 1942-1957 років. Працює неп покладаючи рук, задумів має багато, а те , що створено ним подиву гідне.

    Він  викладає  свої думки кольором на полотні, у п’єсах, публіцистичних статтях, рифмує їх у віршах. Прості словесні замальовки реальні про нас – сучасників. Віра, велика любов до всього сущого, життєва філософська мудрість дає сили твердо стояти «на чатах».

Такий, як і всі, але бачить щось більше. Працює, як і всі, але не стільки для себе, як для громади, збереження пам’яті про минуле, застерігає від бездуховного майбутнього. Ми дякуємо Богу, що наша Жидачівська земля повниться такою талановитою людиною. Напевне це якісь високі сили, або генетична пам’ять бортниківчан, де започаткував свою роботу перший в Галичині осередок товариства «Просвіта».

Не обійшлося на зустрічі і без пісні. Чарівні мелодії звучали для гостей у виконанні учнів Бережницької ЗОШ Лизак Анастасії, Дицьо Вероніки, Дидин Василини, Федоришин Тетяни та методиста Жидачівського районного народного дому Павловської Наталії.

ДЕРЖАВА ДБАЄ ПРО ТЕБЕ

           3 червня у Центральній районній бібліотеці відбулося засідання за круглим столом на тему: "Держава дбає про тебе" присвячене Міжнародному дню захисту дітей.  

           Розпочала засідання директор Жидачівської ЦРБ Янклевич Л.П. ,яка розповіла про історію виникнення Дня захисту дітей та провела вікторину з дітьми "Чи знаєш ти свої права".  В подальшому обговоренні взяли участь : керівник служби у справах дітей Жидачівської РДА - Гавдик Надія Іванівна та заступник начальника відділу Стрийського центру правової допомоги - Буряк Ярослав Петрович.

           Присутні мали можливість переглянути відеофільм "Знайомство з судом".
           На завершення масового заходу бібліотекарі провели анкетування з дітьми "Що хотів би я змінити в законах України?"

"Я СВОЮ ДУШУ ПУСТИВ У ДУШУ НАРОДУ" В.СТЕФАНИК

      В травні ми вшановуємо пам'ять - геніального українського письменника В.Стефаника. Цього року минає 145 років від дня його народження.
      Творчість В.Стефаника одна з яскравих сторінок української літератури, її окраса, її гордість.В. Стефаник - неперевершений майстер соціально психологічної новели.
         Про життєвий та творчий шлях В.Стефаника працівниками Жидачівської районної бібліотеки було проведено в УТОС бібліографічний огляд літератури: "Я СВОЮ ДУШУ ПУСТИВ У ДУШУ НАРОДУ".

       Були представлені новели: "Виводили з села", "Лист", "Синя книжечка", "Самісінька" та постановка новели "Побожна", яку представили працівники народного дому "Папірник" Надія Кореновська та Микола Микитин.

"НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, КОЛЕКЦІОНЕР ЛЮДЕЙ" - зустріч у літературній вітальні з Михайлом Слабошпицьким.

            Усяка література має своїх видатних трудівників. Сьогодні у нас вдруге в гостях невтомний трудівник української літератури. Людина, яка здається, знає кожне Слово. Прозаїк, публіцист, літературний критик та громадський діяч, видавець - Михайло Федотович Слабошпицький. Та голова громадського об"єднання "Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини",  віце-президент Ліги меценатів, заслужений працівник культури п.Михайло Ватуляк.

 
             Михайло Слабошпицький починає свою розмову з найгостріших проблем сьогодення. Питання "зайвої" та "брехливої" інформації, яку ми щоденно отримуємо зараз стоїть особливо гостро, тому письменник радить приділяти особливу увагу джерелам, які ми використовуємо.

             Далі акцентує свою розповідь на подіях, які зараз відбуваються на Сході України. Розповідає про все дуже емоційно та відверто. Знайомить нас з книгами, які написав про сучасні події в Україні.

              Книга «Гамбіт надії» про Майдан  охоплює українські події від вранішнього сходу Майдану до теперішнього "заходу" гуманізму, з яким зіткнулася країна у зв'язку з подіями на Сході. Книжка «Велика війна 2014… Україна»  стала своєрідним її продовженням. 

Основними героями книги  є люди, які подолали страх, які вже не хочуть бути лузерами, які здатні вимагати дотримання законів і правил, як на міжнародній арені, так і у відносинах влади і народу.

       Призначення своєї книги Михайло Федотович вбачає у можливості для наступних поколінь дізнатися про ці події і зрозуміти їх причини та передумови. Його життя присвячене служінню українському народові, національній літературі та утвердженню високих ідеалів  моралі в нашій державі.      

         

          Під час заходу Прокопів О.М відзначила переможців Міжнародного конкурсу з української мови ім.Петра Яцика та подарувала їм книги сучасних авторів від видавництва "Ярославів вал".

            Своєю творчістю з гостями                 поділилися учні гімназії                          ім.О .Партицького - Соломія              Лемеха та Андрій Осколіп, які прочитали монолог з твору "Марія Башкирцева".

          

         Зі своїм баченням щодо  розвитку нашої держави керівник відділу культури і туризму Жидачівської РДА Тимофтевич З.Й наголосив, що наше  майбутнє - освідчена молодь.

           Михайло Ватуляк поділився своїми спостереженнями, щодо популяризації сучасної української книги, яка зараз переживає не найкращі часи. Він докладає дуже багато зусиль для розвитку української літератури.  

          Ведучі заходу Прокопів О.М та Янклевич Л.П подякували гостям за спілкування та відвертість, побажали всім плідних творчих злетів та втілення мрій. А на завершення Марія Гнатів подарувала  українську пісню.

УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА - СПАДОК НАЦІЇ

   


 
  19 травня 2016р. у Центральній районній бібліотеці відзначили 10-ту річницю Всесвітнього дня вишиванки. Це міжнародне свято, яке покликане зберігати споконвічні народні традиції носіння вишитого українського одягу.
     








        В бібліотеці пройшов урок мистецтва "Пишаємось українською вишиванкою", де бібліотекарі ознайомили учнів та всіх присутніх з історією свята і продемострували відео-ролик про документальний фільм, присвячений українській вишиванці, під назвою "Спадок
 нації".
     





      З зворушливою розповіддю про українську вишиванку, як традицію та оберег, виступила жителька м. Жидачева, активна учасниця Союзу українок Жидачівщини Ганна Маринець .                
      Присутні мали змогу переглянути "Вишитий Кобзар".
       

    На закінчення як доказ збереження наших традицій всі бібліотекарі та присутні у вишиванках організували флеш-моб: ОБЕРІГ, КРАСА, ПАТРІОТИЗМ, МОЛОДЬ.

"НАМ ПОРА ДЛЯ УКРАЇНИ ЖИТЬ"

ЛІТЕРАТУРНА ВІТАЛЬНЯ "У ФРАНКОВІЙ СВІТЛИЦІ"

11 травня у нашій бібліотеці відбувя цікавий захід - присвячений будівничому величного храму української культури ІВАНУ ФРАНКУ.

Програма семінару була насиченою, різносторонньою, цікавою для присутніх, повною новизни - дослідженями постаті Івана Франка та його значення в житті українства колись і дотепер.

Захід розпочався презентацією ілюстраційної фотовиставки 

"У притворі вічності", 

яка організована за сприяння департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА.

 Виставку відкрила директор районного Народного Дому  - Олександра Максимів, музичний супровід - народний камерний ансамбль"Кантабіле" РНД  (керівник -  Наталя Солопенко), Художнє читання Аліни Грима.

 

Виставка видань творів Івана Яковича Франка та літератури про нього
 "Іван Франко: дух, наука, думка, воля" - запрошення до читання, пізнання, осмислення.




















Програма  заходу :
1."ПРИЙШОВ, ЩОБ ЗАЛИШИТИСЬ НА ВІКИ" - (Ольга Костик - методист Жидачівського РМК, Галина Дереш - зав.відділом обслуговування цетральної бібліотеки Жидачівської РЦБС)
2. ІВАН ФРАНКО І СТУДЕНСТВО  -  (Василь Благий - кандидат історичних нау,директор Жидачівської гімназії ім. О. Партицького).
 3. "ІВАН ФРАНКО І ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА" -(Оксана Пшик - вчительукраїнськоїмови та літератури Вовчатицької ЗОШ І_ІІ ст.)
4. "ІВАН ФРАНКО І  СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА" (Ірина Бовкіт- учитель зарубіжної літератури Жидачівської ЗОШ І-ІІІст.)
5. ФРАНКОВИМИ СТЕЖКАМИ ЖИДАЧІВЩИНИ  (Галина Корнецька - провідний бібліотграф Жидачівської РЦБС)
6. ІВАН ФРАНКО І ОМЕЛЯН ПАРТИЦЬКИЙ - (Іван Ольшанецький - директор Новосільської ЗОШ І-ІІ ст.)
7. ІВАН ФРАНКО І МУЗИКА (Наталя Кулик - методист Жидачівського РМК)

Усі виступаючі наводили цікаві факти з життя  Франка, розповідали про  простоту та геніальність його вчинків, творів, громадянську позицію,  формування і трансформацію поглядів, вплив на  окремих особистостей та цілого пласту суспільсва, особисті стосунки, захоплюючу енергетику та харизму Франка-людини.

За більш як століття прояву Франка-письменника і громадського діяча можна було б усе дослідити та розказати, але генії тим і  різняться, що кожен раз відкриваються сучасникам ще з не пізнаної сторони.

 У дослідженні "ФРАНКО І СТУДЕНСТВО"
Василяь Благий виклав об'ємний фактографічний матеріал про ЕРУ СТУДЕНТСТВА (1889-1914 рр), роль студентства в суспільно-політичному та громадському житті,  вплив Франка на студентський рух.
 Чи розмови велися в кав'ярні "Монополь", чи на зустрічах в студентському товаристві "Академічна діяльність", чи думки викладались у статтях та листах до студентства, чи на літніх курсах Товариства Шевченка в університеті (1904 р.)- І.Франко завжди авторитетно і  по простому, з розумінням та критичними зауваженнями, на рівні спілкувався з студентами.
Фактами беззаперечного значення особистості Франка поміж студентства стали видана студентами збірка творів Франка з нагоди його 25-річчя літературної діяльності у 1898 році "Мій Ізмарагд" та з'їзд "Україського студентського союзу"(1913 р.) головна доповідь якого була "Молодь за останні 40 літ на тлі Івана Франка". 

 Розповіді виступаючих в  темах "Іван Франко і дитяча література", "Іван Франко і світова література", "Франко і музика"  вкотре засвідчили геніальність, титанічну працьовитість, поєднання високої культури і простоти таланту Івана Франка, неперехідну популярність його творів.









У виконані учнів гімназії ім. О. Партицького звучали пісні на слова Франка (в тому  числі на німецькій  мові),  декламувались поезії.

Тема зв'язків Франка з Жидачівською землею була розкрита у виступі Галини Корнецької.  Матеріал цієї теми можна прочитати ТУТ.

Давня зацікавленість
 Іваан Ольшанецького літературною спадщиною району вилилась в дослідження діяльності  діяча Просвіти ХІХ -ХХ століття, уродженця  с.Тейсарів Омеляна Партицького.
  Розповідь дослідника велася про не прості стосунки  групи діячів просвіти разом з О. Партицьким  ("народовців")  та  І.Франка  з початковими соціалістичними поглядами, їх трансформація, підтримка Франка у виданні "Захара Беркута", порозуміння і спільна просвітницька праця  - вервечка зв'язків, подій, що мали вплив на загальну картину просвітництва  в Галичині.
О.Партицький був засновником єдиного українського журналу "Зоря", що міг поширюватися на територію Російської імперії і таким чином мати зв'язок з великою Україною, коли Львів  перебував у складі іншої імперії.             З 1886 року І. Франко мав можливість публікуватись у цьому журналі. Доповідач зауважив, що не дослідженою поки лишається тема праці О.Партицького та І.Франка  проти москвофільства і польського шовінізму.

Учасники художнього супроводу заходу - учні гімназії О.Партицького під керівництвом  Оксани Дахній та Марії Гнатів : Андрій Осколіп, Соломія Лемеха, Віктор Рудік, Тарас Бляхівський, Настя Мазур, Ярина Кухар декламували поезію Івана Франка, Ростислава Братуня, виконували пісні на слова Франка "Червона калина", "Як почуєш вночі", "Чого являєшся мені у сні".

"Сорок літ, як Мойсей по пустині,
Він проводив народ за собою.
В небо рвалися очи вірлині,
А життя вниз тягло - бо в долині
Бій завзятий ішов з темнотою.
Як мечем, воював він словами,
То пророчив, то вчив як учитель,
То, як батько помежи синами
Пробував і творив поміж нами,
Правди й волі безсмертний служитель.
Він не гнувся під праці вагою
І ніколи її не цурався.
Як лицар, серед лютого бою,
На бій-полю поляг головою,
Але духом в безсмертя піднявся.
                                                                                   Б.Лепкий "Іванові Франкові""