Зустріч з письменницею, волонтеркою Людмилою Охріменко

 "Людина ніби то не літає, а крила має..."Цими словами Ліни Костенко хочеться охарактеризувати зустріч у літературній вітальні, яка відбулась сьогодні у нашій бібліотеці а також її гостю - письменницю, волонтерку, яка змушена була з родиною переїхати з Харкова на західну Україну -Людмилу Охріменко. Емоції та враження просто зашкалюють. Людина, яка народилась на Дніпропетровщині, декілька років жила в Криму, потім у Харкові своєю творчістю, життєвим досвідом, українскістю, патріотизмом, прикладом волонтерства так запалила усіх присутніх, що здається ніби усі одразу стали окрилені . Від її очей , від її розповідей додались сили, натхнення, віри в себе, в те що все у нас буде добре.Здається, що ця людина піднімає твої власні крила самою своєю присутністю. Її правді ти довіряєш, її посмішкою ти розквітаєш, а її словам зачудовуєшся.

Надзвичайно цікаво було слухати авторку упродовж усього заходу. Історії написання жіночих романів та історію написання її роману"Оскар"на воєнну тематику, який був визнаний міжнародним конкурсом "Коронація слова" найкращим.

Вихованці центру творчості для дітей та молоді Подвірна Вероніка та Вінтонюк Вікторія дарували пісні, а випускниця школи Паламар Софія - чудову поезію. На заході були присутні тимчасово переселені люди і як ніхто, вони зі сльозами на очах, були весь час у роздумах...

Захід був дуже емоційним, але це вартувало того, щоб він запам'ятався на все життя. Дякуємо авторці п. Людмилі Охріменко за щире, правдиве, трепетне спілкування та за її творчість.

.

"Класик, якого любили за правду"/ мультимедійна полиця творчості /

 24.05. 22р. виповнилося 110 років від дня народження прозаїка, поета, публіциста – Михайла Панасовича Стельмаха.

Своїми поезіями, оповіданням, повістями і романами він підніс рідне слово до високих вершин в українському письменстві ХХ століття.

Твори Стельмаха - це своєрідна енциклопедія, широка панорама народного життя.

Пропонуємо вашій увазі мультимедійну полицю творчості

М. Стельмаха « Класик, якого любили за правду»

 …Герої не вмирають,

герої поміж нас,

Вони нас захищають,

коли приходить час.

Герої не вмирають, вони завжди живуть,

У себе я питаю, чого так рано

йдуть…

23 травня - День Героїв — це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації.

Герої 2022 року – воїни російсько-української війни. Безжальна війна , яку розв'язав рашистський диктатор, щодня забирає життя наших хлопців.

Новітній герой, вірний син України повернувся додому ангелом – Барилюк Орест, мешканець с. Пчани Жидачівської міської територіальної громади.

Він віддав своє життя за Україну, за нас з вами, за наш спокій, за наше тихе небо.

КЗ «Жидачівська міська публічна бібліотека» підготувала пам’ятку користувачеві « Герой нашого часу - Орест Барилюк», яка допоможе дізнатися про життя та обставини загибелі героя і буде роздана кожній із бібліотек-філій.

"Чорнобиль у просторі часу (26.04.1986-24.02.2022) / інформаційно-історичний портрет/

 Чорнобиль:пам'ять, подвиг і трагедія, яка у вимірі часу триває до сьогодні і повторюється. Весь світ пам'ятає і з великим болем у серці згадує одну з найбільших екологічних катастроф- аварію на Чорнобильській АЕС- 26.04.1986р. Але на жаль сьогодні увесь світ постав перед новою страшною загрозою ядерної небезпеки - російські збройні угрупування захотіли захопити всі об'єкти Чорнобильської АЕС. Згадуймо і пам'ятаймо, щоб не повторилася ця ядерна катастрофа.

 

Інтелект - акценти від Й. Сліпого / цитати-паралелі/

 "Народе мій, стань уже раз собою", - саме такими словами звертався до нас Йосиф Сліпий - визначний український діяч, богослов, людина з великої букви, якому сьогодні виповнюється 130 років від дня народження.

Його життя, слова, якими він звертався до народу , стали висловами, літакцентами, цитатами-паралелями, які можна використати в художній літературі

День слави і печалі / міні - презентація краєзнавчого видання «Легенда Крут»/

29 січня виповнюється 104 роки від бою між українськими військовими курсантами та російськими військами під командуванням генерала Муравйова під Крутами. Уряд УНР, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних студентів та гімназистів.

Серед виданих бібліографічних видань Жидачівської МПБ є пам’ятка – користувачеві « Легенда Крут», яка вміщує матеріали про надзвичайно трагічну подію в українській історії – бій під Крутами, які доповнені довідкою краєзнавчого характеру, про яку хочеться сьогодні зацитувати:

«Напередодні 91-річниці Героїв Крут до редакції часопису «Новий час» завітав дослідник історії, дописувач Зеновій Горін. Інформація, яка потрапила до його рук, справді можна вважати сенсаційною.

У Лицарському подвигу молодих і зовсім юних українців 29 січня 1918 року брав участь і наш земляк - уродженець села Залісок Жидачівського району, київський студент – Дмитро Салій.

У цьому трагічному бою проти червоних банд Муравйова був поранений у груди, дивом лишився живим і все ж добрався до Залісок. Тут у своїй хаті Дмитро незадовго і помер від рани, бо на лікування і операцію коштів не було. Про це розповідала людина теж надзвичайної долі - його рідна сестра 88- річна Марта Підлісецька ( Салій), сама була член ОУН з 1941 року , підпільниця була заарештована 1950 році.

Ось такі вони наші земляки, завдяки, яким являє нам сьогодні свою чистоту й достеменну суть звитяжна і водночас трагічна наша історична слава».

Крутяни гідно склали іспит на мужність, хоча у кожного з них було велике бажання жити у новій державі і стали прикладом для сучасного молодого покоління.