28 листопада 2025 року відбулася культурно-краєзнавча імпреза: 

“БІБЛІОТЕЧНІ ВЕЧОРНИЦІ У ГАЛИЦЬКОМУ СТИЛІ”

* “ Вечорниці як традиційне дозвілля наших предків: генеза та сучасність” - Христина Давидчак.

* Народознавча година елегантності для вкраїнських пань та панянок від Богдани Майданської.

* Інсценізація гумористичної творчості О. Федоришина та Г.Драпака в інтерпретації бібліотекарок КЗ “Жидачівська міська публічна бібліотека” та театральне дійство від студії "Дивосвіт" Жидачівського ЗЗСО №2

* Гастрономічна презентація приготування автентичної страви: “Зупка з яськом по - жидачівськи” від Жидачівського професійного ліцею. МАЙСТЕР - КЛАСИ:

- по виготовленню та оздобленню вишивкою ясьочок - колоритних маленьких подушечок; -по традиційному заготовлянню пір’їного пуху «Як дерли пір’я»;

- по виготовленню сакральної маски для коляди « Коза барвиста»;

* БЛАГОДІЙНИЙ ЯРМАРОК НА ПІДТРИМКУ ЗСУ, нам вдалося зібрати 15тис.грн.;

* музичний супровід від викладачів Жидачівської школи мистецтв та Андрія Пирога.

* «Жидачів в об’єктиві часу» - фото-виставка Ольги Петренко. * традиційні ігри та забави для юнацтва за участю пластунів Станиці Жидачів.

* вироби ручної роботи від талановитих майстринь Жидачівської громади.

Чудові фото на згадку від народної кінофотостудії "Оберіг".

Всім сердечно дякуємо за підтримку, співпрацю та те, що провели цей час з нами

 

ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ: ЛІТОПИСЕЦЬ КОЗАЦТВА

6 листопада 1855 р. на Харківщині народився Дмитро Іванович Яворницький – відомий український історик, етнограф та археолог, знаний письменник та музейник.

Окремо слід згадати про нього як про науковця, праці якого стали фундаментом для досліджень історії  як Слобожанщини та Наддніпрянщини загалом, так і козацтва зокрема. Фактично він один із перших вивів тему Січі та культури козаків у історично – наукове русло, зацікавившись нею ще з дитячих літ, коли йому читали «Тараса Бульбу». Відтак історія запорозького козацтва стала центральною темою його студентських захоплень на історико – філологічному факультеті Харківського університету.

Вагомо, що Д. Яворницький пропонував комплексний підхід до вивчення козацтва, досліджуючи не лише архівні матеріали , а й польову етнографію та археологію. Так, наприклад, закладаючи фундамент наукового вивчення острова Хортиця, він  власноруч копав кургани, збирав народні пісні, приказки, легенди про козаків, створював лексикографічний матеріал. Першим серед дослідників вказав на значущість Хортиці в історичному нарисі «Острів Хортиця на річці Дніпро» (1886 р.), де подав оповіді місцевих лоцманів про «Запорозьку миску» на Середньому Стовпі, урочище Сагайдачного, Дурну, Думну й Савутину скелі, підкреслив виняткове значення острова за порогами у виникненні і формуванні запорозького козацтва.

Після закінчення університету в 1881 р. Дмитро Яворницький стає  позаштатним стипендіатом для підготовки до професорського звання. Викладає історію у різних середніх навчальних закладах Харкова. Якось він прочитав серію публічних лекцій про запорозьких козаків, за що його позбавили стипендії та звільнили з університету.

За всю свою громадсько - дослідницьку діяльність Яворницький зазнавав чимало утисків через її україноцентричність, та попри це, продовжував популяризувати історію Запорізької Січі. Зокрема робив це і як музейник. У 1902 р. його запросили очолити тодішній Катеринославський обласний музей . Під керівництвом Яворницького, до фондів музею увійшло чимало значущих експонатів: археологічних знахідок, історичних документів, стародруків, картографічних матеріалів, завдяки чому він перетворився на один з провідних музеїв України. Оточення Дмитра Івановича складалося з відомих тоді проукраїнських діячів таких як: Д. Баглай, Є. Чикаленко, М. Лисенко, А. Кримський та інші. Це допомагало йому в особистісному націєтворчому становленні., а також неабияк впливало і на тематично – ідейну спрямованість його праць, як історико – археологічних (« Запорожська печера над Дніпром» (1885),  «Вольності запорізьких козаків» (1918), «Як жило славне Запорожське Низове військо» (1918)),  етнологічно – лінгвістичних ( «По слідах запорожців» (1898), «Рибальчі заводи на низу Дніпра» (1927) ), так і художніх , адже знаємо його і як автора: роману «За чужий гріх»,  збірки поезій «Вечірні зорі» (1910),  повістей та оповідань «Поміж панами» (1911), «Русалчине озеро» (1911), «Три несподівані стрічі» (1912).

Протягом 1924 – 1929 р. Дмитро Іванович очолював кафедру українознавства Катеринославського університету. Наукова громадськість високо оцінювала його заслуги щодо розвитку української історичної науки, однак радянська влада постійно закидала йому «буржуазний націоналізм» та співпрацю з контрреволюційними організаціями. Невдовзі його звільнили і до кінця свого життя він залишався безробітним. Помер видатний історик 5 серпня 1940 р.

Дмитро Яворницький став взірцем науковця, що гармонійно поєднував академічне дослідництво із громадською місією. Вся його діяльність –многогранний симбіоз історії, культури, пам’яті та національної ідентичності.

"На перехресті світу і духу" - година духовності

 До 160-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького у нашій бібліотеці відбувся захід, присвячений 160-й річниці від дня народження видатного церковного діяча, мецената, просвітителя та духовного провідника українського народу — митрополита Андрея Шептицького.

Під час заходу присутні мали змогу більше дізнатися про життєвий шлях та подвижницьку діяльність митрополита, його вклад у розвиток української культури, освіти та духовності. Особливу увагу було приділено його ролі в збереженні національної ідентичності в непрості історичні часи,порятунку євреїв від нацистів.

Символічною була участь пластунів — представників скаутської організації "Пласт", яку Шептицький підтримував у перші роки її становлення.

Пластунка Наталя Марковська та станична Наталя Пастернак поділилися захопливою розповіддю про цінності організації, які перегукуються з ідеалами, які сповідував митрополит .

Оформлено книжкову виставку "Боже слово – живе і діяльне", яка представила найважливіші праці про Шептицького та його власні духовні настанови.

Захід пройшов у теплій атмосфері з живим обговоренням, а також з переглядом документального відео про його життя.

Ми щиро вдячні всім учасникам заходу, а особливо молодим пластунам Станиці Жидачів Пласт НСОУ за участь, подаровану книгу про митрополита Шептицького та натхненні слова .

Бібліопікнік: книги + природа = натхнення!

 У нашій бібліотеці розквітло щось особливе - бібліопікнік під відкритим небом! Це не просто читання, це теплі розмови, аромат холодного мохіто, гарячого шоколаду та сторінки, що оживають на сонці.

На присутніх чекало цікаве:

- Зона “Острів натхнення” з улюбленими книгами;

- Пікнікова зона з частуваннями й душевними розмовами про улюблені книжки.

Це день, коли читання стало святом, а сторінки — крилами для уяви. Завітайте на наступну зустріч — у нас завжди буде місце під сонцем і книга для душі.

11 ЛИПНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ШОКОЛАДУ

 А чи знали ви, що свіжі какао боби, з яких виготовляють шоколад, насправді мають кислуватий присмак і лише після подальшої обробки, набувають солодкавих смакових властивостей? Чи відомо вам, про дослідження, які припускають, що чорний шоколад може допомагати в боротьбі з карієсом, оскільки поліфеноли, що входять до його складу, допомагають боротися з розмноженням бактерій у ротовій порожнині, а флавоноїди – уповільнюють його?Чи доводилося вам чути, що для виготовлення одного кілограма шоколаду потрібно близько 900 какао-бобів, а найбільший в світі шоколадний батончик зробили британці і важив він – 5792.5 кг?Сьогодні ми підвищували свою професійну працездатність, ласуючи улюбленими смаками шоколаду, адже відомо що какао боби позитивно впливають на роботу мозку. Відтак, ми занурилися в історію виникнення найароматнішого в світі смаколику, простежили етапи становлення його різновидів. Дізналися, що какао вперше почали використовувати в Центральній і Південній Америці на початку другого тисячоліття до н. е., а ацтеки використовували його в якості золотої валюти. Знайомлячись з окремими науковими дослідженнями, ми розвінчували міфи про шоколад. Зрозуміли, що виважене й помірне його споживання аж ніяк не збільшить розмір наших талій, а подекуди й навпаки допоможе схуднути. Переконалися, що шоколад містить біологічно активні сполуки: кофеїн і теобромін, симбіоз яких і викликає відчуття насолоди.

В шоколадно ароматній атмосфері бібліотеки наші відвідувачі й гості ділилися власними життєвими шоколадними історіями, дискутували з приводу його користі та шкоди. А ми натомість зачитували їм фрагменти неймовірних солодких текстів з тематичних книг. Затим ми разом переглянули чудовий фільм «Шоколад» режисера Лассе Гальстрема за однойменним романом англійської письменниці Джоан Гарріс.

Після перегляду мали добру нагоду перевтілитися в талановитих шоколатьє і провести креативну майстерку по виготовленню дієтичного шоколадного брауні без цукру та борошна.

Одним словом сьогодні у нас все було в шоколаді! Ми покращили собі настрій, внормували серцевий ритм, відчули на собі потужний вплив ендорфінів і бодай на йоту та все ж стали щасливішими.