ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

 

" Згадайте нас - бо ми колись жили

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли

Щоб голоду не знали люди вічно."

  В приміщенні Жидачівської ЦРБ пройшла година пам'яті присвячена 87-й річниці Голодомору в рамках акції "Збережімо пам'ять, збережімо правду". За участю Центральної районної бібліотеки, районного Народного дому та музичної школи. 

  Сумний музичний супровід навіював спогади про ці трагічні події 1933 року. Присутні мали змогу пройти сторінками тих страшних подій української історії, переглянути відео та ознайомитися з книжковим флешмобом "Вогонь скорботи в серці навіки".

  Ці події заставляють нас все переосмислити, оцінити і не повторити.

Уже ніхто не знищить Україну в тобі, в мені, у кожному із нас

 

Щороку День гідності та свободи українці відзначають 21 листопада – в річницю початку Євромайдану.   Тематична  книжкова виставка «Уже ніхто не знищить Україну в тобі, в мені, у кожному із нас» представлена до уваги користувачів Жидачівської бібліотеки, висвітлює вшанування, патріотизм і мужність громадян, які в листопаді 2013 – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору.

20 листопада бібліотекарі разом з присутніми  переглянули відеоролик, який підготував вчитель історії Петро Юрійович  Приходько,  про героя України, нашого земляка Тараса  Матвіїва.

Ми пам’ятаємо  Героїв Небесної сотні! Майдан  пам’ятає  героїчних сердець височінь ! Шануємо учасників Майдану – Героїв Революції Гідності ! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків ! Будемо з шаною зберігати і захищати цей безцінний скарб!

Україна – це територія Гідності і Свободи.

Вічна слава Героям, що полягли за свободу рідної землі.

Слава Україні! Слава її Героям!

Українська мова - як основа розвитку нації

 

      9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови.

День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року «на підтримку ініціативи громадських організацій… в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця» — монаха Києво-Печерського монастиря, першого давньоруського письменника і літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

Листопадовий чин. Пам'ятка користувачу

 

Людина в контексті доби

 

/ ІНФОРМ-ЛІТЕРАТУРНА ХВИЛИНКА /

  І вже коли ти похитнувсь у слові,
Вважай, що похитнувся у собі.

Б.Олійник

Борис Олійник, якому 22 жовтня 2020 року виповнилося б  вісімдесят п»ять, став класиком за життя. Між його Долею і Словом, володарем якого наш  літератор став завдяки генетичному коду,— лише Правда. Правда як синонім моральності. Саме ці глибинні корені живлять крону самобутньої творчості Бориса Ілліча, чия “життєва нива” дала повноважні сходи. Народний депутат. Академік. Лауреат численних премій і Герой України. Та передусім — Поет. У своєму передювілейному фоліанті “Основи”, виданому за сприяння столичної влади,— вірші різних років, що помічені епохальною печаттю.

   Борис Олійник український поет, публіцист, громадський діяч, академік НАН України, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.       Борис Олійник дебютував у літературі 1959 року книжкою-нарисом «За Північним Дінцем». Перша збірка віршів «Б’ють у крицю ковалі» вийшла у 1962 році. На сьогодні Борис Ілліч – автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Найвідоміші збірки: «Б’ють у крицю ковалі», «Двадцятий вал», «Відлуння», «Сива ластівка», «Дума про місто», «Міра». Основний жанр – поетичний, виступав також у публіцистиці. Борис Олійник – ціла епоха в українській літературі, а його митецька й людська доля – один із яскравих прикладів існування (виживання) поета, людини творчої у тоталітарному суспільстві. 2005 року йому було присвоєне звання Героя України, також Олійник — почесний академік Академії наук. 2010 року був призначений главою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

"Я завжди говорив, що героєм у нас може бути кожен. От людиною – це вже складніше. Тому до звання Героя України ставлюся спокійно. Спасибі, звичайно. Але чи від того я став кращим, чи гіршим? У мене єдина перевага – я нікого не продав. Романтиком я був і лишаюся досі. Бо вважаю, що той, хто зраджує свої небесні ідеали, стає абсолютним обивателем, навіть у літературі. Не знаю, чи вдалося мені зберегти літературну планку. Принаймні все життя я намагався її не опускати. Без романтики все засохне. Пересохнуть усі джерела, які поять нашу духовну річку", - говорив в інтерв'ю Олійник.

Хай живе козацька воля, хай живе козацький дух!

 

День захисника України і День українського козацтва, які відмічаються щорічно 14 жовтня – особливі дати в житті нашої держави, коли кожний з нас відчуває відповідальність за долю країни.

13 жовтня 2020 року в центральній районній бібліотеці представлена література, яка знайомить зі сповненими пригод і випробувань біографіями найбільш відомих володарів гетьманської булави, поглиблює знання з історії нашої держави та виховує патріотичні почуття.

« Воїне, лицарю славний,

Ти зброю тримаєш в руках

Щоб на нашу країну - державу

Злий не позарився враг.

Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків,

Відважний вкраїнський воїне,

Нащадку славних козаків! »

БАБИН ЯР: ПАМꞌЯТЬ НА ТЛІ ІСТОРІЇ

 79 -ті РОКОВИНИ ВШАНУВАННЯ ПАМ»ЯТІ  ЖЕРТВ БАБИНОГО ЯРУ

 

Це масовий розстріл мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, які нацисти вчинили у 1941-1943 роках. День пам’яті Жертв Бабиного Яру Україна відзначає щороку 29 -30 вересня.

    29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року вони вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч людей, в тому числі і дітей. 34 тис. людей нацисти вбили за перші два дні розстрілів. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.