Гірчить Чорнобиль крізь віки

                  Бібліо-прес 

    За всю історію людство пережило чимало нещасть і катастроф, але якими б вони страшними не були,Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення довкілля.

   Від тієї страшної квітневої ночі пройшло десятки років. Вже з’явилося нове покоління, для якого Чорнобильська трагедія стала явищем майже доісторичним, але про подолання її наслідків не можна говорити навіть через 30-40 років.

    Пройдемося сторінками періодичних видань, які відкриють для нас точні виміри Чорнобильського лиха.

  Джура Н. М. Екологічні виміри Чорнобильського лиха [Текст] / Н. М. Джура // Екологічний вісник. – 2017. – вересень-жовтень. – С. 10-14.

 

  Стаття розкриває перед нами цікаві факти екологічного забруднення внаслідок Чорнобильського лиха.  

    В атмосферу у вигляді аерозолю надходили тонни радіоактивних речовин.  У складі викиду було близько 450 типів радіонуклідію , переважну більшість з яких становив коротко-існуючий йод з періодом розпаду – 8 діб.

    Періоди напіврозпаду довго існуючих радіонуклідів – Стронцій, Цезій  становить 29-30 років відповідно. У навколишнє середовище надійшло цих радіонуклідів 400-разів більше, ніж від атомної бомби, скинутої на японське місто Хіросіму.

   Особливу небезпеку сьогодні та в наступні десятилітня, а то й століття, становить трансуранові елементи – радіонукліди плутонію та америцію ( періоди напіврозпаду яких вимірюється сотнями і тисячами років, тому відносна частка їх у довкіллі лише зростатиме.

      Стаття дає дуже цікаву інформацію про маси радіонуклідів у вигляді численних радіоактивних хмар, які рознеслися у різни х напрямах:

ü Найчіткішим виявився західний слід – вузька смуга, що тягнеться через Польщу до Німеччини Франції;

ü Найінтенсивніший є північний слід – це забруднення радіонуклідами Білорусії ( особливо Швеції й Фінляндії);

ü Широкий, віялоподібний, південний слід – досяг Австрії, Швейцарії, а також Румунії, Болгарії та Греції. Згодом радіоактивне забруднення досягло Китаю, Японії, США, Канади.

    Отже , за період 26 квітня по 5 травня 1986 року зі зміною напряму вітру на 360◦ радіонуклідні частини за 2 тижні двічі обійшли всю земну кулю і найбільше поширились в Північній півкулі.

    Бігуняк Т. В. Наслідки радіаційного забруднення: погляд крізь призму Чорнобильської катастрофи [Текст] / Т. Бігуняк // Екологічний вісник. – 2017. – липень - серпень. - С. 26-27.

    Автор статті продовжує розкривати наслідки радіаційного забруднення довкілля після Чорнобиля.

    Плутонієве забруднення ґрунту вважається найнебезпечнішими з усіх видів радіонуклідного забруднення після Чорнобильської катастрофи. Сьогодні найбільша ймовірність його проникнення до організму людини пов’язана із вдиханням пилу з цим радіонуклідом.

    Наслідки аварії на ЧАЕС є причиною багатьох медичних та соціальних проблем, які впливають на здоров’я населення.

  В статті зазначається , що ймовірність захворювання на рак крові внаслідок опромінення ембріона та плода в утробі матері є в чотири рази вищою, ніж за такого самого опромінення людини у віці 11-24 роки,  зросла захворюваність на лейкози серед людей та молодих людей, злоякісні пухлини, зросла частка раку щитовидної залози, ендокринних органів, рак грудної залози.

Ще одним  негативним наслідком радіаційного опромінення є безпліддя.

Отже аварія на ЧАЕС істотно вплинула на здоров’я та т тривалість життя людей.

У статті:

    Ціна атомного кіловата для України ( роздуми після поїздки до Чорнобиля)[Текст] // Екологічний вісник. – 2016. – березень-квітень. – С. 2-6.   

    Ведеться розмова з Олегом Недавою , народним депутатом України, заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи  про наслідки ядерної аварії для довкілля і здоров’я людей та справжню ціну «мирного атому».

  Відвідавши зону відчуження Олег розповідає про відновлюючий потенціал лісових екосистем, чисельність рослин і тварин почала збільшуватись, сформувалися нові екосистемні зв’язки.

На покинутих землях почали зимувати орлани-білохвісти, вовки, рисі, олені та лосі. Пишна рослинність та велика кількість рослин зайвий раз доводить , що нам Природа необхідна, а ми їй – ні.

   Хоч нині у Зоні відчуження вирує дике життя, пояснює депутат, проблема радіоактивного забруднення не зникла, рано говорити про господарське використання територій в зоні радіаційного забруднення, оскільки необхідно провести ґрунтові дослідження, щодо залишкових «концентрацій радіонуклідів» , місць їхнього накопичення, можливостей повторної міграції.

     В статті зазначається, що важливою проблемою атомної енергетики є захоронення радіоактивних відходів, зокрема , відпрацьованого ядерного палива.

     Хоч будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива було заплановано ще 10 років тому, воно так і не було збудовано. Через це проблема захоронення відходів в Україні є надзвичайно гострою.

    Дуже багато творів написано в честь вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Саме Євген Гуцало в своїй творчості відгукнувся на трагедію в Чорнобилі. Його оповідання «Чорнобильська дівчина Калина», яка приїхала з Чорнобиля, познайомилася з хлопцем і захворіла.

   Гуцало Є. Чорнобильська дівчина Калина [Текст]/ Є. Гуцало // Позакласний час. – 2017. – С. 68-73.

   «Вже багато наслухався балачок і про Чорнобиль, і про чорнобильських людей, то знає про це велике горе. І Калина така хоровита — з тієї самої причини. Кажуть мати з бабою, що то в неї кров порчена стала, а коли порчена кров, то й світ білий не милий, то й жити не хочеться. Кажуть мати з бабою, що якби їй усю кров поміняти — полегшало б, як удруге б на світ народилася. Ото їй харчі всякі здорові треба — і мед, і молоко, і ягоди. А хіба у них молоко здорове чи ягоди здорові? Все тепер перевелося, боїшся їсти з городу картоплю чи буряк, боїшся пити воду з криниці, бо й з дужої людини станеш недужою, а хворій мало чим пособиш.»

Продовжується і сьогодні писатися поетичне слово присвячене Чорнобилю.

Чорнобиля гіркий полин [Текст] : поезія // Позакласний час. – 2018. - №3. – С. 18-19.

    Кожен  чи вже з відомих поетів, чи поетів - початківців  по-своєму на папір рядками виливає свій біль згорьований чорнобильським полином.

                               Багряна А.

                    МАЛИНОВИЙ ДЗВІН
                  (муз. Святослава Гайдучика)

Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять,
За скоєнний гріх розіп’ята живцем,
Прип’ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.

Приспів:

Малиновий дзвін, малинове лихо,
Як тихо ступає життя у полин
І лине горіти туманам на втіху,
Малинове лихо, малиновий дзвін,
Чорнобильський дзвін.

Ви бачили: небо вкривалося струпом
І трупом ставала зомліла земля?
Малинове лихо зачорненим круком
Кружляло й кидало отруту в поля.
Летіли прокльони з чорнобильським дзвоном,
Просилося серце до інших сердець,
Ридала вночі українська мадонна
Над сонним сплетінням мільйонів тілець, Закинутих десь.

Приспів.

Та Вічна Любов із іонів постала
І стала вогнем чудотворних ікон,
І падали сльози, неначе корали,
З очей намальованих Божих мадонн.
І сонце палило, і люди молились,
І падали ниць у поклонах своїх,
І серце до серця й до Бога хилилось,
О Господи! Дай нам спокутувать гріх,
Врятуй нас усіх!

  Це гімн-піснія про Чорнобиль «Малиновий дзвін» (музика Святослава Гайдучика) та інших пісень у співпраці з композиторами Святославом Гайдучиком та Генадієм Володьком.

 

     Чорнобиль продемонстрував всемогутність і безсилля людини. Сподіваємося, що на цей раз уроки Чорнобиля будуть враховані. Так , наслідки Чорнобильської катастрофи, особливо з екологічного погляду, є надзвичайно страшними , але можливо це спонукає людство схаменутися, усвідомити свою безпорадність перед могутністю природи, визнати силу її величі над нами.