Вже 37 рік відділяє нас від того страшного дня аварії на 4–му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Вона принесла горе, сльози, страждання не на один рік, на десятки, а можливо, і більше.
Година роздумів,
присвячена річниці чорнобильської трагедії, яку провели бібліотечні працівники
спільно з працівниками міського будинку культури «Удеч» пройшла на одному
подиху. Усі з трепетом згадували страшні події 1986 року , вшанували пам’ять
загиблих в результаті аварії на ЧАЕС, аналізували сьогоднішні події на вже
деокупованій території ЧАЕС.
Сьогодні знову
прийшла загроза повторення катастрофи. Її принесли російські окупанти. 36 днів
вони тримали в заручниках працівників ЧАЕС, намагаючись забрати в них контроль
над станцією. Варвари знищили системи моніторингу, спричинили поширення
радіації з навколишніх лісів. І знову працівники станції проявили неабияку
мужність та професійність. Забезпечили роботу всіх систем «Укриття», вберегли
Україну та світ від ядерного лиха.
Загроза не минула. Щодня над ядерними реакторами пролітають російські ракети, якими прагнуть спричинити якнайбільше жертв серед мирного населення. Хто знає, які людиноненависницькі плани виношуються в Кремлі? Рашистська стратегія залякування загрожує новими ядерними катастрофами. Ми знову і знову закликаємо світ діяти, щоб зупинити агресора.
Вічна пам’ять усім, кого нема з нами, бо заплатили найдорожчу ціну за ліквідацію наслідків катастрофи. Усім, мужнім людям, які відводили і тепер відводять від світу біду – міцного здоров’я і благополуччя. А нам усім і нашій Україні – якнайшвидшої перемоги! Ну і звичайно віри у те ,що Бог не допустить ще гіршої біди . Бог не може бути по стороні тих, хто запускає ядерну зброю! І тому ми, вкотре ,беручи потужну невидиму зброю-молитву, станьмо перед Ним, як перед Батьком ,Творцем життя і попросимо у нього допомоги.
