Відчиняю комірчину своєї душі

       Ось вже втретє тішить Жидачівців своїм візитом видатна письменниця, поетеса з Івано-Франківська, справжній художник слова. Слова, котре може розігнати зневіру та сум і розтопити кригу -Оксана Кузів. Всім відома авторка двох поетичних збірок та вже трьох прозових видань плідно несе своє слово між люди.  На сценах театрів проходять вистави за її творами, на поетичні твори покладена музика, Її вірші звучать на радіо та телепередачах, у соціальних мережах.         

  Пані Оксана постійно проводить зустрічі із своїми улюбленими читачами і сьогодні вона знову у Жидачівській бібліотеці. І це нас тішить.

       «Кожен, хто читав бодай один твір Оксани Кузів знає:кожне слово там міцне  доцільне. І можна зовсім не знати нічого про автора, але кожен віршований чи прозовий текст сам говорить за неї: сильна духом, життєствердна жінка, яка водночас така світла, тендітна й ніжна…»  

   Цього разу  вона приїхала до нас з новими надбаннями поетичною збіркою «Задивлена у небо» та новим романом «Собача любов»

      Емоційним моментом було читання уривку з роману про непросту жіночу долю, яку читала директор Жидачівського Народного дому Олександра Максимів.

    Вірші , які так схожі на молитви. Вони нуртують і болять… тисячі українців живуть віршами Оксани Кузів, бо вони промовляють , як народ, плачуть і усміхаються людськими вустами, а ще – надіються і вірять.. Душевно звучала поезія, яку читала сама авторка , директор і учні Жидачівської гімназії.

     На одному подиху присутні у залі  поринули у світ героїв романів та відчули дотик до душі завдяки поезії  разом з авторкою. У залі панувала любов, щирість, теплота, переживання.

  Вона – найбільша заповідь в Законі!

Усе минеться, все колись мине…

І дні життя збіжать, як дикі коні.

Ще поки маєш час – даруй Любов,

 Музичний сюрприз, як завжди, підготували для нашої гості зразковий вокальний ансамбль «Струмок» Жидачівського центру творчості(кер. Оксана Дахній).

  

             
 Дякуємо пані Оксані за таку  творчість.

 Своїми творами і  особистим прикладом сили-мужності в боротьбі за життя, тихим жіночим і материнським щастям вона доводить усім, хто втратив віру й надію, що усе можна змінити на краще.

  Зичимо міцного здоров'я, творчої снаги, ще більше книг і читачів. 

Літературний тріумф Богдана Гориня

  Жидачівці привітали Богдана Гориня із здобуттям шевченківської премії.

    У неділю  в гостях  у літературній вітальні був відомий  письменник - документаліст, публіцист, мистецтвознавець і громадсько-політичний діяч , колишній десидент  наш земляк , уродженець с. Кнісело Богдан Горинь . Можна дуже довго і багато говорити про досягнення цього відомого чоловіка  . Це і  народний депутат України 1-го та 2-го скликань, Член президії товариства «Україна»; голова товариства «Україна — Польща»; член Центрального проводу Республіканської християнської партії. Ще в ті далекі  60 – ті роки і до сьогодні  просвітницька діяльність Г. спрямована на пробудження національної свідомості. Був заарештований  та засуджений «за антирадянську пропаганду.

    Виступав у пресі як літературний критик і мистецтвознавець, організовував видання і поширення самвидаву. Був одним із засновників Української Гельсінської Спілки.       Нагороджений орденом «За заслуги» III та II ступенів. 
  Багато зробив для консолідації політв’язнів, налагодив тісні контакти з національними групами литовців, латвійців, естонців, росіян, євреїв.   

    Написав низку статей з питань внутрішньої та зовнішньої політики України. Г. доклав багато зусиль до вреґуювання українсько-російських стосунків. На сьогодні є автором багатьох мистецьких та публіцистичних видань.

    І ось нещодавно ми отримали  радісну звіску   про те , що  Богдан Горинь став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка у номінації «Публіцистика, журналістика»  за виданя про  знаменитого українця Святослава Гординського, яке відоме в багатьох країнах світу. Бо це була людина дивовижного й багатогранного таланту. Блискучий художник, іконописець, мистецтвознавець, поет, перекладач творів світової літератури, журналіст, організатор літературно-мистецького життя.
   Цій книзі Горинь віддав багато часу і сил, збираючи для неї матеріал чи не по всьому світу.  

      Прозаїк, літературознавець і публіцист Михайло Слабошпицький так відгукнувся про двокнижжя Богдана Гориня «Святослав Гординський на тлі доби»: «За останні десять років ми в Україні не маємо нічого аналогічного (…). Автор винайшов для себе жанр: есе-колаж. Такий багатющий матеріал сам напрошувався на винахід досі небувалого жанру. Саме такого жанру, який народився в концепції Богдана Гориня (…). Я не знаю, хто сьогодні із усіх в Україні сущих міг приректи себе на таку працю, яка, розумію, вимагала років і років колосальної пошукової роботи й високовольтної інтелектуальної напруги (…). Це подія всієї української культури». Вітаємо Вас, пане Богдане із здобуттям такої вис. нагороди .

     Від усієї Жидачівщини щира подяка Богдану Гориню за великий творчий внесок у розвиток української національної культури, збереження та примноження кращих зразків української писемності.

Війна в Афганістані мовою цифр і фактів

15 лютого – скорботний день пам'яті воїнів – афганців.Сьогодні 30 років віддаляє нас від цієї страшної з присмаком безглуздя війни, рани якої і досі кровоточать.

   22 лютого 2019 років для членів АТОС працівники провели інформаційний репортаж присвячений 30-річчю афганської війни: «Війна в Афганістані мовою цифр і фактів», чим відтворили страшні події, героїзм, подвиги, які стали,  синонімами людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку,спекотний вітер і пісок, що не дає дихати, і….завжди хочеться пити, а смерть дихає у плечі.

   Завідувач ІБВ – М. Мадараш розповіла про хід та страхіття цієї 10-літньої війни, яка тривала з 25 грудня 1979 року  до 15 лютого 1989 року.

   З мовою цифр цієї непростої війни ознайомила провідний бібліограф – Г. Корнецька.

    Радянсько – афганську війну пройшло 160 тис. українців. З них 2378 загинули, 60 вважаються зниклими безвісти або тими ,що потрапили в полон. Поранення отримали більше 8000 українців, з них 4687 повернулися додому інвалідами. 11 українців удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

                          Очі туманить ядуча сльоза,

                          Руки скувала утома,

                          Палить їй душу афганська гроза –

                          Син не вернувся додому.

А Сотня відлетіла в небеса

  
Дата з гірким присмаком. Сьогодні Україна відзначає День  пам’яті Небесної Сотні. П'ять років тому 18-20 лютого 2014 року на Майдані в Києві відбулася одна з найбільш трагічних подій в історії незалежності України.  5 років тому відбувся жорстокий розстріл активістів Революції Гідності. Під час зіткнень у центрі столиці загинули 73 мирних жителі та 11 силовиків. Будинок профспілок на Майдані згорів ущент, у Києві в ці дні зупинився рух метро. 20 лютого 2014 року силовики вбили найбільшу кількість учасників Революції гідності.

    По всій країні сьогодні відбувалися пам'ятні заходи. У нашій бібліотеці відбувся вечір реквієм приурочений пам’яті Героїв Небесної Сотні. Ми не маємо право забувати про тих людей, які віддали найдорожче - своє життя.

   З гіркотою у серці звучала поезія, яку читали учні Жидачівського НВК та учні Жидачівського опорного закладу, пісня у виконанні учасників Народного вокального ансамблю «Лілея» Жидачівського районного народного дому.

   Гідність та свобода для українців - це не просто слова. Для нашого народу - це сенс життя протягом усіх віків. Це боротьба за свою землю, за самостійність, за незалежність.

   Нехай палають свічки пам’яті про загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях.