26 грудня 2016 р.

«Різдво у серці»

 Скоро Різдво… Багато століть тому, у небесах спалахнула Вифлеємська зоря, що віщувала прихід у світ любові, чистоти, віри й надії. Щороку відблиск цієї зірки запалює в будинках різдвяні свічі і в чистому голосі молитви, що летить угору, прозорий дзвін будить в наших серцях віру у добро та любов .
  Свято Різдва Христового займає велике місце в житті всього світу. На всій земній кулі, де тільки проповідується ім’я Христа, святкується цей великий день, і з кожним роком, при кожному повторенні цього свята воно приносить із собою свіжий струмінь любові і світла. У кожному домі, в кожній сім’ї щорічно йдуть приготування до цього дня, діти чекають його з радісним нетерпінням, батьки з любов’ю думають про майбутню радість для дітей, думка про святкову ялинку наповнює усі серця. Однак не слід забувати, що Різдво — це передусім священний, божественний день, який шанують на згадку про ту нескінченну любов, що не пожаліла Сина Свого для порятунку роду людського. І кожна людина повинна знайти це Різдво у своєму серці.
   Саме про це йшлося на засіданні поетичної світлиці"Мелодія слова", яке відбулося у неділю 25 грудня. Читаючи свої вірші учасники світлиці дарували один одному теплоту своїх сердець, любов, душевний спокій та святкову атмосферу. Згадували також , яке Різдво було у дитинстві.

  Говорили  проте, що кожна людина повинна розрізняти добро i зло, правду i неправду, тимчасове й вiчне, знати, для чого вона живе на цьому свiтi. Багатьом здається, що вони це знають. Але, спостерiгаючи за суспільним життям,  переконуємося, що люди поступово втрачають вiдчуття рiзницi мiж добром i злом. Вони насолоджуються грiхом i думають, що чинять добре; живуть неправдою i вважають, що iнакше не можна прожити в цьому свiтi.
А насправді є речі, які значно важливівші від матеріального. Це дух людини.

  Приємною несподіванкою став дебют молодого поета-аматора Михайла Марківа, який вражає своєю наполегливістю, любов"ю до всіх, своєю силою волі.Адже попри свою хворобу хлопець прекрасно малює, пише вірші, і навіть старається десь працювати.

















Тепле, щире і душевне спілкувння... Напевне це і є щастя



      Тому нехай кожен із нас частіше зазирає у своє серце і прислухається до того, що воно підказує. Нехай кожен відчує Ісуса Христа, відчує його своїм серцем і полюбить Його усім серцем своїм. «Радісно увійди у внутрішню свою скарбницю і ти побачиш скарбницю небесну, – бо в них один вхід.






















 Щиро дякуємо всім учасникам "Мелодії слова" за те що вони є, за те, що дарують нам  свої нові чудові поезії, за те що підтримують вогник поетичної світлиці поетів-аматорів Жидачівщини.

14 грудня 2016 р.

АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

Традиції об’єднують покоління, об’єднають території !



Зимова  пора – час багатьох дивно-красивих обрядів. Цього року  запросивши ветеранів АТО, активних читачів  бібліотекарі центральної бібліотеки проявили ініціативу гостити щирістю та  традиційними андріївськими смаколиками. 


Приємним  до щему  стали спільні АНАДРІЇВСЬКІ  ВЕЧОРНИЦІ  у Жидачівській бібліотеці  та Новопсковській бібліотеці  Луганської області. 









Налагодивши стійкий скап-зв’язок ми змогли відчути щирість людей і дань споконвічним українським традиціям Новопковщини , почергово вести захід в режимі 

 «А у нас вечорниці  ось такі бувають…  А  у  вас ?».







Вечорниці у нашій бібліотеці відбулися завдяки підтримці учнівського колективу Бережницької ЗОШ.






І пісні, і традиції ворожіння, і колядки,  і роздуми про мир та єдність України все нас об’єднує.

Спільна коляда  про Три празники, що прийдуть у гості  була фіналом першого дійства,

котре має продовжуватись в  інших заходах бібліотек між якими більше 1400 км, але які мають і проблеми, і здобутки подібні, а основне - працюють задля людей!

8 грудня 2016 р.

НАСИЛЬСТВО В СІМ'Ї ЯК СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА

       

Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.   Основними завданнями акції є:
   - привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
   - активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
   - проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;
      



Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. 














Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
      Безумовно, подолання такого негативного явища як насильство в родині можливе лише за умови об'єднання зусиль і державних органів та установ, і громадських організацій, і кожного громадянина. Кожен з нас має сказати "Ні!" насиллю у власній родині. Адже сім'я - це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному: і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.
      Сім'я утворюється, живе і розвивається завдяки взаємній любові, повазі чоловіка та дружини, турботі одне про одного, про дітей та інших родичів. Створюючи сім'ю, ніхто не думає, що їх може спіткати доля сусідів, де чоловік зловживає алкоголем та б'є дружину і дітей. Однак, на жаль, явище насильства у сім'ї досить поширене. Тисячі жінок та дітей, а іноді й чоловіки, потерпають від образ, погроз, побоїв, психологічного тиску.                              
Про роботу, що націлена на допомогу людям які опинилися в складних життєвих обставинах розказала директор Жидачівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Карабін Тетяна Олександрівна та начальник відділу соціально-правового захисту Семчишин Ольга Миколаївна, яка ознайомила присутніх з проблемою торгівлі людьми.
     Саме працівники поліції перебувають у найтіснішому контакті з населенням. Старший інспектор з ювенальної провенції у Жидачівському відділенні поліції   Мар'яна Петрів, не тільки вислухає вас, а й ґрунтовно роз’яснить та дасть корисну пораду по тому чи іншому проблемному питанню. Слухати Мар’яну цікаво, вона тонко розуміє делікатність питання та щиро вникає справу на попередження чи вирішення проблеми.
     Профілактика жорстокої поведінки, бездоглядності, безпритульності дітей, непорозуміння в сім'ї - завдання, яке стоїть перед педагогами та психологом школи. Ми повинні донести до дитини розуміння того, що насилля є порушенням прав людини. Адже за результатами анкетування майже 75 відсотків дітей, вдома та в школі, страждають від насильства .   



 Причому мова йде не лише про явні форми фізичного насилля, але й про його скриті форми (фізичне, сексуальне, психологічне). Насилля не завжди можна побачити, результати насилля у родині не бачать зовсім, адже вони приховані від інших під страхом або почуттям сорому.
    Вчитель-психолог Заболотівецької ЗОШ Марія Євгенівна Павлова розповіла про практики попередження чи зняття стресових ситуацій, варіанти поведінки.
    Однак, проблема насильства в сім'ї є надзвичайно  складною, оскільки для її вирішення необхідно не тільки притягти насильника до відповідальності , але й вирішити нагальні питання – поділу житла,забезпечення утримання дітей ,розірвання шлюбу ,поділу спільного майна.  Багато людей роками терплять насильство,тому що не знають своїх прав. Для кожної людини надзвичайно важливо знати свої права у сім'ї.         
    Заступника начальника відділу Стрийського центру правової допомоги Буряк Ярослав Петрович поділився досвідом вирішення неординарних ситуацій.
   Спеціалісти центру провели психологічний тренінг «Клубок негативних емоцій».               


     

7 грудня 2016 р.

"Насильство в сім'ї як соціальна проблема"

 8 ГРУДНЯ                                                                                                              КРУГЛИЙ СТІЛ 
14.30

 "Насильство в сім'ї як соціальна проблема"

ЗА УЧАСТЮ:

 -  СПЕЦІАЛІСТІВ РАЙОННОГО ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ
 ДЛЯ СІМ'Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ, 

-  ЗАСТУПНИКА НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ 
СТРИЙСЬКОГО ЦЕНТРУ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ, 

-  ПСИХОЛОГА,

-  ПРЕДСТАВНИКА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ, 

- УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ.


"ДУША У ТІЛІ"

   «Духовне спілкування – найбільша потреба людського серця, без нього воно сохне і маліє, перестає любити. Велич людини і полягає в її здатності вести серцем духовну розмову із друзями, із самим собою, з Богом»
                                                               Ю.Николишин. 

ГОСТІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВІТАЛЬНІ  















-  Економіст за професією і фотограф та письменник за покликанням, директор львівського видавництва «Апріорі» - ЮРІЙ НИКОЛИШИН;
-   Поет письменник науковець, доктор наук із соціальних комунікацій,член Асоціації європейських письменників - ІГОР  ПАВЛЮК
Гостей вітали художні колективи гімназії О. Партицького, Жидачівської музичної школи.










«Очікую, що кожен, хто візьме в руки книгу, отримає духовну силу для того, щоб не знесилитися, а йти вперед, досягати чогось нового та творити прекрасне. Якогось кращого розуміння, куди й як рухатися» ,- з роздумів  Юрія Николишина, який сам пише ще й створив видавництво, щоб видавати гарні, змістовні книжки.
  Видавництво «Апріорі» вже давно зайняло одну із головних позицій у світі українського друкованого слова. Ми знайомі з Юрієм не тільки як з видавцем, але й як письменником, чудовим фотографом. Юрій є автором фотоальбомів: «Елегії Львова», « Галицький край», «Загадковий Львів», «Вічна магія Карпат» та «Велич Карпат».
   Презентація його роману «Бота-фікс», за який автор отримав премію ім. Ірини Вільде, відбулася на першій зустрічі три роки тому. У цьому романі Юрко виклав свою душу, в якому сказав те, що важливо сказати. І не зупинився на цьому. Знову нова книга-філософський роман «Там, де живе душа» Ця книга створена для того, аби передовсім почути себе – свою душу, змислитися над життям
  «Юрко Николишин – знаковий креативний репрезентант, однозначно званий і вибраний герой нашого нового часу. Він стильно вправно на зовнішній позір, хоча скільки це йому вартувало, переламав у собі цей час і замаркував для нас із корінно – крилато любленої ним Галичини. Не намагається догодити смакам натовпу. Він творить ніби для себе, вивчаючи. Препаруючи себе, шліфуючи духовно – душевне ядро для Бога і для людей» в передмові до книги написав Ігор Павлюк.                                                                                       

 «Поет, у якого нема зазору між словом і серцем», «Його слово звучить так глибинно й істинно по – українськи, що , здається, наші предки глаголять крізь нас до нащадків.»
   Ігор Павлюк у нас вперше.  Він - автор більше 500 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 35 окремих книг. Вірші перекладені багатьма мовами і надруковані у відомих світових часописах.
   Лауреат Народної Шевченківської премії, всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені М.Гоголя «Тріумф», лауреат премії англійського ПЕН- клубу.
   Учасник міжнародних літературних фестивалів, зустрічей
Нині провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України у м. Києві, професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка.
Член редколегій літературно-мистецьких часописів: «Золота пектораль», «Дзвін», «Українська літературна газета», голова журі Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.
Окремі книги лірики вийшли у перекладі за кордоном.
 «Для поезій Ігоря Павлюка властива якась філософська затятість на пориванні відкритись глибше, ніби це можливо в поетичному самовираженні»,- відгук Миколи Жулинського.
  Сьогодні п. Ігор приїхав до нас із новим романом «Вирощування алмазів»
    Це філософська візія людської сутності як іманентно незмінної субстанції, що має приховані камери. Але водночас письменник створив із літературного полотна параболічну притчу, в якій читач матиме змогу побачити людину на широкому історичному та метафізичному тлі. Це казка про сутності людської матерії і водночас про чинники світобудови, в якій людська присутність необов’язкова
«Вирощування алмазів» — роман про людину, яка сама по собі постає найтрадиційнішим і найнепередбачуванішим створінням.
 «Ігор Павлюк — справжній поет, письменник. Не подібний ні до нікого із теперішніх великих. Національний і космічний. Дуже любить життя веселе, але при тому бачить кінець усього сущого».
   Виступи гостей стосувались багатьох тем щоденного життя, але  розуміння  праці душі, випробувань і нагород - головний мотив цікавої зустрічі.






























Хочеться закінчити словами Юрія :
  «Людина повинна мати куточок раю – віддушину, де можна наодинці зі собою і думати не лише про хліб насушний, а й про той, яким причащаються, щоб не втратити свою душу».
Юрія Николишина варто читати й перечитувати, щоби бути щасливим.
За нинішнього постнульового падіння суспільної моралі, такі особистості, як Ігор Павлюк, є обнадійливим взірцем передовсім для молоді. Оскільки він своєю життєвою і творчою практикою доводить, що є константи – Україна, мати, отець, рідна земля, – які не надаються на торги. Бо – вічні.



9 листопада 2016 р.

«Підтримай вогонь рідної мови! Будь українцем! Думай, розмовляй, пиши українською!"

    Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об'єднаних в єдине ціле — народ.
     Любити, шанувати і плекати рідну мову — святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Щороку 9 листопада Україна відзначає чудове свято — День української писемності і мови.  
   Сьогодні з нагоди цього свята працівники жидачівської центральної бібліотеки організували  флеш –моб «Підтримай вогонь рідної мови!» .
 Для користувачів – внутрішньо – переміщених осіб був проведений тренінг «Будь українцем! Думай, розмовляй, пиши українською».
Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється.


     Тож давайте оберігати, плекати та звеличувати українську мову. Адже як сказав великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко, «мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб».



28 жовтня 2016 р.

"ПЛЕКАЙМО ВЛАСНИЙ ЕКСКЛЮЗИВ"

"ПЛЕКАЙМО ВЛАСНИЙ ЕКСКЛЮЗИВ" - 
Зустріч у літературній вітальні з братами Капрановими

Cезон зустрічей, живого спілкування у літературній вітальні триває. Раді, що територія бібліотеки  28 жовтня місце побачення  поціновувачів художнього слова та творців цікавих сюжетів про химерні переплетення життя на тлі неоднозначної історії.
                                          Гості літературної вітальні - Віталій та Дмитро Капранови - автори котрі люблять своїх читачів і про них відгукуються так :
«Ви – наш улюблений читач. Ми любимо наших читачів з трьох причин:
По-перше, без вас не існує нас. Письменник без читача – все одно що детонатор без гранати – клацає, але не вибухає.
По-друге, без читача не існує книжки. Непрочитана книжка – це просто стосик задрукованого паперу. І тільки в голові читача вона перетворюється на твір мистецтва.
По-третє, український читач – найкращий у світі. У цьому ми переконуємося щоразу, коли випадає поспілкуватися .Треба знати і любити своїх читачів.»

Вони переконані, що митець не повинен бути нудним, а своєю головною шкідливою звичкою вважають правдивість, вони - люди надзвичайно спостережливі, з добрим почуттям гумору, гострим слівцем та здатністю дивитися углиб речей, вони -- письменники, видавці, громадські діячі найвідоміші близнюки України Брати КАПРАНОВИ.
 Над першою книжкою «Кобзар 2000» автори працювали 10 років. Опинившись у Києві в час книжкового «голодомору»(1998 р.) не могли її видати, тому вирішили самі стати видавцями.
15 років тому стартувало видавництво «Зелений пес», яке очолили Віталій та Дмитро.Сьогодні це видавництво видає понад 60 назв українських книжок щороку і є одним з лідерів на ринку художньої літератури.
Перший книжковий проект – каталог книжок поштою «Книгоноша» – багато років був чи не єдиною можливістю для українців купувати вітчизняні книжки в усіх куточках країни. Другим легендарним відкриттям наших гостей  став перший конкурс української гостросюжетної літератури «Золотий Бабай», що відкрив читачам Василя Шкляра та Леоніда Кононовича. 
Згодом з’явилися й інші помітні в українському видавничому просторі проекти братів: літературна газета «Друг Читача»  та сайт – майданчик для творчого спілкування «Гоголівська Академія» 
  Наші читачі знайомі творами «Приворотне зілля» і «Кобзар 2000», «Щоденник моєї секретарки» , «Мальована історія Незалежної України» , книга про звичаї українського народу  «Веселих свят!»
 Новий роман «Забудь – річка»,544 сторінки! 4 роки клопіткої роботи. Коли слово перейшло до гостей - їх запальна мова, взаємні доповнення родили і емоції щему, і   гумору, і радості і прикрості, але  все вдало охарактеризоване було сказано з позитивом. 
Герої роману ведуть родинне історичне розслідування трьох доль своїх дідів, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні.
Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА. Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні. Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Перелітаючи через неї, душа забуває все, що з нею було раніше. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині
уривок роману декламував Віктор Рудік - учень Жидачівської гімназії.

Іноді можна передати загальний настрій та атмосферу зустрічі, а цього разу - вартувало просто бути і насолоджуватись мовою авторів, які представляли свої книги, розповідали про нюанси створення образів, вивченя та подачу історичного тла романів, критичними і гуморними зауваженями мотивації слів і поступків героїв, котрі однозначно можливо чиїсь родичі.
 Відчуття поваги до читача і признання  в читаючих - присутніх в залі  - особистостей талановитих було приємним.

15 жовтня 2016 р.

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ

14 жовтня - особливе свято
з гордістю, трепетом, тривогою, день приспущених стягів -вшанування героїв,
 що полягли за вітчизну
і високо піднятих стягів -
шана, особлива повага і вдячність, усім, хто оберігає мир сьогодні.

Працівники центральної бібліотеки представили педагогічному  колективу та учням Жидачівського професійно-технічного ліцею презентацію "День захисника  вітчизни"   та бібліографічний покажчик "Новітні герої Жидачівщини" із  серії "Пізнай свій край".