Наш перворозум: крокуємо за Сковородою

 

Великі люди – від землі, з народного кореня. Це - геніальні особистості, генії, що латиною означає «дух». І без мандрівного філософа,байкаря, поета й перекладача Григорія Сковороди не можливо уявити ні славетних Чорнух, ні Полтавщини, ні України взагалі, нашого народу й держави. Адже Сковорода - наша знакова величина. Сковорода входить, за версією Юнеско, до п’яти мудреців світу ,яких об’єднує принцип: «Жив, як учив». «Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити».

 Він, і через  три сотні літ від дня народження, залишається нашим сучасником, чиї мудрі поради допомагають і ще будуть допомагати нашому народу. Прилучитися до його мудрості, світлого поетичного слова справа честі для нас. Власне з цього приводу сьогодні у нашій бібліотеці  зібралися інтелігенція, учні шкіл , професійного ліцею, представники місцевого самоврядування, читачі, ВПО на урочисту академію.

   На одному диханні пройшов захід. Усі із захопленням поринули у світ Сковороди. 

     Захід відкрили дует ансамблю "Кантабіле" Жидачівської мистецької школи. 

Про педагогічний та філософський світ розповів директор Жидачівського ЗЗСО №3 Василь Благий. 

  Григорій Сковорода відомий, як мандрівний філософ, але він ще й талановитий поет-лірик, а й видатний байкар. Про літературну діяльність розповіла вчитель Жидачівського ЗЗСО№3 Оксана Пашко. 

Сковорода був надзвичайно віруючою людиною. Він говорив:«Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки чоловік не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі».«Вірити в Бога не значить – вірити в Його існування, а значить – віддатися Йому та жити за Його Законом». Діалог"Сковорода і єпископ" зачитали Сергій Маслій (учень Бережницького ЗЗСО) та Петро Приходько (вчитель Жидачівськог ЗЗСО№2).

  

Сковорода зумів передбачити свою смерть Він померу славнозвісній Сковородинівці на Харківщині і заповідав себе поховати. Могилу трохи перенесли, а в будинку, де він жив, зробили музей…

 На сьогодні цей музей знищений ворогом. Але свого часу там побувала делегація із Львівської області із "Книжковим двориком". Про пам"ятні місця та музей розповіла Ольга Прокопів(вчитель Жидачівського ЗЗСО №3), яка також відвідала ці місця.

  Музичні номери у супроводі Оксани Дахній та Тараса Корвацького (фортепіано та сопілка), Сергія Маслія(фортепіано),Мундяк Ані- учениці Жидачівської мистецької школи (бандура)додали колориту .

Спадщині Г.Сковороди відкриває двері вічність. Бо і тепер ми маємо спрагло припасти до джерел його мудрості: читати і дивуватись своєчасності ідей, співзвучних нашій епосі, коли Україна намагається знайти своє місце в світі і бореться за свободу.  Пізнаймо ж Григорія Сковороду – у нім же пізнаємо себе, свій народ, свої духовні цінності.

Зустріч з письменницею, волонтеркою Людмилою Охріменко

 "Людина ніби то не літає, а крила має..."Цими словами Ліни Костенко хочеться охарактеризувати зустріч у літературній вітальні, яка відбулась сьогодні у нашій бібліотеці а також її гостю - письменницю, волонтерку, яка змушена була з родиною переїхати з Харкова на західну Україну -Людмилу Охріменко. Емоції та враження просто зашкалюють. Людина, яка народилась на Дніпропетровщині, декілька років жила в Криму, потім у Харкові своєю творчістю, життєвим досвідом, українскістю, патріотизмом, прикладом волонтерства так запалила усіх присутніх, що здається ніби усі одразу стали окрилені . Від її очей , від її розповідей додались сили, натхнення, віри в себе, в те що все у нас буде добре.Здається, що ця людина піднімає твої власні крила самою своєю присутністю. Її правді ти довіряєш, її посмішкою ти розквітаєш, а її словам зачудовуєшся.

Надзвичайно цікаво було слухати авторку упродовж усього заходу. Історії написання жіночих романів та історію написання її роману"Оскар"на воєнну тематику, який був визнаний міжнародним конкурсом "Коронація слова" найкращим.

Вихованці центру творчості для дітей та молоді Подвірна Вероніка та Вінтонюк Вікторія дарували пісні, а випускниця школи Паламар Софія - чудову поезію. На заході були присутні тимчасово переселені люди і як ніхто, вони зі сльозами на очах, були весь час у роздумах...

Захід був дуже емоційним, але це вартувало того, щоб він запам'ятався на все життя. Дякуємо авторці п. Людмилі Охріменко за щире, правдиве, трепетне спілкування та за її творчість.

.

"Класик, якого любили за правду"/ мультимедійна полиця творчості /

 24.05. 22р. виповнилося 110 років від дня народження прозаїка, поета, публіциста – Михайла Панасовича Стельмаха.

Своїми поезіями, оповіданням, повістями і романами він підніс рідне слово до високих вершин в українському письменстві ХХ століття.

Твори Стельмаха - це своєрідна енциклопедія, широка панорама народного життя.

Пропонуємо вашій увазі мультимедійну полицю творчості

М. Стельмаха « Класик, якого любили за правду»

 …Герої не вмирають,

герої поміж нас,

Вони нас захищають,

коли приходить час.

Герої не вмирають, вони завжди живуть,

У себе я питаю, чого так рано

йдуть…

23 травня - День Героїв — це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації.

Герої 2022 року – воїни російсько-української війни. Безжальна війна , яку розв'язав рашистський диктатор, щодня забирає життя наших хлопців.

Новітній герой, вірний син України повернувся додому ангелом – Барилюк Орест, мешканець с. Пчани Жидачівської міської територіальної громади.

Він віддав своє життя за Україну, за нас з вами, за наш спокій, за наше тихе небо.

КЗ «Жидачівська міська публічна бібліотека» підготувала пам’ятку користувачеві « Герой нашого часу - Орест Барилюк», яка допоможе дізнатися про життя та обставини загибелі героя і буде роздана кожній із бібліотек-філій.

"Чорнобиль у просторі часу (26.04.1986-24.02.2022) / інформаційно-історичний портрет/

 Чорнобиль:пам'ять, подвиг і трагедія, яка у вимірі часу триває до сьогодні і повторюється. Весь світ пам'ятає і з великим болем у серці згадує одну з найбільших екологічних катастроф- аварію на Чорнобильській АЕС- 26.04.1986р. Але на жаль сьогодні увесь світ постав перед новою страшною загрозою ядерної небезпеки - російські збройні угрупування захотіли захопити всі об'єкти Чорнобильської АЕС. Згадуймо і пам'ятаймо, щоб не повторилася ця ядерна катастрофа.

 

Інтелект - акценти від Й. Сліпого / цитати-паралелі/

 "Народе мій, стань уже раз собою", - саме такими словами звертався до нас Йосиф Сліпий - визначний український діяч, богослов, людина з великої букви, якому сьогодні виповнюється 130 років від дня народження.

Його життя, слова, якими він звертався до народу , стали висловами, літакцентами, цитатами-паралелями, які можна використати в художній літературі

День слави і печалі / міні - презентація краєзнавчого видання «Легенда Крут»/

29 січня виповнюється 104 роки від бою між українськими військовими курсантами та російськими військами під командуванням генерала Муравйова під Крутами. Уряд УНР, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних студентів та гімназистів.

Серед виданих бібліографічних видань Жидачівської МПБ є пам’ятка – користувачеві « Легенда Крут», яка вміщує матеріали про надзвичайно трагічну подію в українській історії – бій під Крутами, які доповнені довідкою краєзнавчого характеру, про яку хочеться сьогодні зацитувати:

«Напередодні 91-річниці Героїв Крут до редакції часопису «Новий час» завітав дослідник історії, дописувач Зеновій Горін. Інформація, яка потрапила до його рук, справді можна вважати сенсаційною.

У Лицарському подвигу молодих і зовсім юних українців 29 січня 1918 року брав участь і наш земляк - уродженець села Залісок Жидачівського району, київський студент – Дмитро Салій.

У цьому трагічному бою проти червоних банд Муравйова був поранений у груди, дивом лишився живим і все ж добрався до Залісок. Тут у своїй хаті Дмитро незадовго і помер від рани, бо на лікування і операцію коштів не було. Про це розповідала людина теж надзвичайної долі - його рідна сестра 88- річна Марта Підлісецька ( Салій), сама була член ОУН з 1941 року , підпільниця була заарештована 1950 році.

Ось такі вони наші земляки, завдяки, яким являє нам сьогодні свою чистоту й достеменну суть звитяжна і водночас трагічна наша історична слава».

Крутяни гідно склали іспит на мужність, хоча у кожного з них було велике бажання жити у новій державі і стали прикладом для сучасного молодого покоління.

Бій під Крутами сходинка до Соборності України / інформина історичної правди /

 

Соборність і Крути: обидві події пов’язані з боротьбою українського народу за свою незалежність, це свого роду осмислення непростого досвіду державотворення, вшанування героїзму українського народу в нелегкій боротьбі за соборність держави.

Бій під Крутами: факти

• Відомо, що у бої під Крутами з українського боку участь взяло близько 600 студентів. Це були бійці сформованого Студентський куреня, що складався зі студентів молодших курсів Київського університету св. Володимира і Українського народного університету, до яких доєдналися учні старших класів гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Студенти повинні були складати лише допоміжну частину.

• Невелике українське військо протистояло ворогу, який налічував 6 – 7 тисяч більшовиків, а сам бій тривав 5 годин.

• Точна кількість загиблих не відома досі. Деякі дослідники кажуть, що померло близько 250 бійців, сучасні оцінки – 70-100 осіб. При цьому більшовиків загинуло щонайменше 300.

• За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 року тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.

• Один підрозділ студентів, який відступав до Києва, заблукав у темряві та випадково повернув до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Спочатку хлопців жорстоко катували, а потім розстріляли. Пізніше цей трагічний момент описав український поет Павло Тичина у своєму вірші "Пам'яті тридцяти".

• Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.

• Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

• Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.

• Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.

• Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.

• Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.

Вони гідно склали іспит на мужність, хоча у кожного з них було велике бажання жити у новій державі" - ці слова кременчуцької письменниці Ольги Пилипчук із книги «Нескорена Україна» спонукають вірити, що сучасна молодь буде гідним послідовником тих світлих ідеалів, за які молоді юнаки віддали своє життя

Кілька років тому свято Соборності виглядало даниною певним сторінкам історії, важливим, але давно минулим. Цілісність країни здавалася безсумнівною, кордони непорушними, можливість окупації – неможливою.

Як же все перевернулося останнім часом!

Нині ми відкриваємо ці сторінки. І замислюються, що цінність соборності ми почали розуміти тільки зараз. Кожна подія, кожен факт тих далеких часів оцінюються по-новому.

22 січня 1918 року відбулося проголошення Першої Незалежності, а у цей же день рік потому проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Пропонуємо ознайомитися з кількома цікавими фактами про День Соборності України, які має знати кожен українець.

• Проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

• Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.

• Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб.

• Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність.

•

Розуміння підростаючим поколінням таких подій сприяє вихованню національно-патріотичної свідомості учнів, формуванню рис громадянина української держави, глибокої поваги та любові до Батьківщини, дає можливість поглибити знання про історичні події та відчути їх значення у сьогоденні, а також спонукає до поглибленого вивчення історії та культурних надбань нашого народу.

Ми є свідками нового випробування нашої єдності, сьогодення примусило кожного українця відчути свою причетність до своєї України. Коли ми єдині ми сильні, так і держава сильна , коли єдина.

У День Соборності закликаємо всіх пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність, та аналізувати й враховувати помилки минулого. Сьогодні в Україні знову триває неоголошена Росією війна, розпочата у 2014 році. Однак ми знову показуємо ворогові та всьому світу свою справжню єдність. Українці знову встали обороняти свою незалежність та територіальну цілісність. Історія повторюється, а втім, на відміну від 1918 — 1921 років, сьогодні Україна має достатньо сили для того, щоб здобути перемогу.

"Доля Героїв Майдану: ландшафт пам'яті»

 

        Герої Небесної Сотні назавжди змінили нашу країну і самих українців. Саме завдяки Майдану наша держава довела всьому світові гідність, мужність і тверду волю українців до справедливості.

         До Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні в бібліотеці пройшла година-спомин «Доля Героїв Майдану: ландшафт пам'яті». З допомогою ведучих  присутні згадали події Майдану, вшанували пам'ять загиблих героїв хвилиною мовчання. Вкінці заходу ознайомились з книжковою виставкою «Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість».

Буктрейлер за краєзнавчим бібліографічним посібником " Сліди Євгенії Бохенської на Жидачівщині"

 3 січня 2022 року виповнилося 155 років від дня народження Євгеніїї Бохенської, досвідченого педагога, поетеси, відому нашим землякам як вчительку із с. Голешева, яка саме тут діставала повсякденне натхнення до роботи та підтримувала довголітні зв"язки з І. Я. Франком на теренах нашого краю.

Пропонуємо вашій увазі буктрейлер за краєзнавчим бібліографічним посібником "Сліди Євгенії Бохенської на Жидачівщині"

" Я все зробив, що міг зробити" / інформаційна платформа творчого доробку/

 14 січня 2022 року виповниться 140 років від дня народження митрополита, історика і письменника, мовознавця, педагога, політичного і громадського діяча Івана Огієнка, якому належить 1500 праць, що свідчить про багатогранність, силу духу і великий талант.

Для більш детального ознайомлення з книгами, які написав Огієнко, пропонуємо переглянути інформаційну платформу творчого доробку " Я все з робив, що міг зробити"

День слави і печалі / міні-презентація бібліографічного видання " Легендк Крут"

 День слави і печалі

/ міні - презентація краєзнавчого видання «Легенда Крут»/

29 січня виповнюється 104 роки від бою між українськими військовими курсантами та російськими військами під командуванням генерала Муравйова під Крутами. Уряд УНР, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних студентів та гімназистів.

Серед виданих бібліографічних видань Жидачівської МПБ є пам’ятка – користувачеві « Легенда Крут», яка вміщує матеріали про надзвичайно трагічну подію в українській історії – бій під Крутами, які доповнені довідкою краєзнавчого характеру, про яку хочеться сьогодні зацитувати:

«Напередодні 91-річниці Героїв Крут до редакції часопису «Новий час» завітав дослідник історії, дописувач Зеновій Горін. Інформація, яка потрапила до його рук, справді можна вважати сенсаційною.

У Лицарському подвигу молодих і зовсім юних українців 29 січня 1918 року брав участь і наш земляк - уродженець села Залісок Жидачівського району, київський студент – Дмитро Салій.

У цьому трагічному бою проти червоних банд Муравйова був поранений у груди, дивом лишився живим і все ж добрався до Залісок. Тут у своїй хаті Дмитро незадовго і помер від рани, бо на лікування і операцію коштів не було. Про це розповідала людина теж надзвичайної долі - його рідна сестра 88- річна Марта Підлісецька ( Салій), сама була член ОУН з 1941 року , підпільниця була заарештована 1950 році.

Ось такі вони наші земляки, завдяки, яким являє нам сьогодні свою чистоту й достеменну суть звитяжна і водночас трагічна наша історична слава».

Крутяни гідно склали іспит на мужність, хоча у кожного з них було велике бажання жити у новій державі і стали прикладом для сучасного молодого покоління.

 

Соборність і Крути: обидві події пов’язані з боротьбою українського народу за свою незалежність, це свого роду  осмислення непростого досвіду державотворення, вшанування героїзму українського народу в нелегкій боротьбі за соборність держави.                           

 Бій під Крутами: факти

• Відомо, що у бої під Крутами з українського боку участь взяло близько 600 студентів. Це були бійці сформованого Студентський куреня, що складався зі студентів молодших курсів Київського університету св. Володимира і Українського народного університету, до яких доєдналися учні старших класів гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Студенти повинні були складати лише допоміжну частину.
• Невелике українське військо протистояло ворогу, який налічував 6 – 7 тисяч більшовиків, а сам бій тривав 5 годин.

• Точна кількість загиблих не відома досі. Деякі дослідники кажуть, що померло близько 250 бійців, сучасні оцінки – 70-100 осіб. При цьому більшовиків загинуло щонайменше 300.
• За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 року тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.
• Один підрозділ студентів, який відступав до Києва, заблукав у темряві та випадково повернув до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Спочатку хлопців жорстоко катували, а потім розстріляли. Пізніше цей трагічний момент описав український поет Павло Тичина у своєму вірші "Пам'яті тридцяти".

·         Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.

·         Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

·         Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.

·         Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.

·         Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.

·         Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.

  Вони гідно склали іспит на мужність, хоча у кожного з них було велике бажання жити у новій державі" - ці слова кременчуцької письменниці Ольги Пилипчук із книги «Нескорена Україна» спонукають вірити, що сучасна молодь буде гідним послідовником тих світлих ідеалів, за які молоді юнаки віддали своє життя

     Кілька років тому свято Соборності виглядало даниною певним сторінкам історії, важливим, але давно минулим. Цілісність країни здавалася безсумнівною, кордони непорушними, можливість окупації – неможливою.

Як же все перевернулося останнім часом!

    Нині ми відкриваємо ці сторінки. І замислюються, що цінність соборності ми почали розуміти тільки зараз.  Кожна подія, кожен факт тих далеких часів оцінюються по-новому.

   22 січня 1918 року відбулося проголошення Першої Незалежності, а у цей же день рік потому проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Пропонуємо ознайомитися з кількома цікавими фактами про День Соборності України, які має знати кожен українець.

·        Проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

·        Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.

·        Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб.

·        Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність.

   Розуміння підростаючим поколінням таких подій сприяє вихованню національно-патріотичної свідомості учнів, формуванню рис громадянина української держави, глибокої поваги та любові до Батьківщини, дає можливість поглибити знання про історичні події та відчути їх значення у сьогоденні, а також спонукає до поглибленого вивчення історії та культурних надбань нашого народу.

   Ми є свідками нового випробування нашої єдності, сьогодення примусило кожного українця відчути свою причетність до своєї України. Коли ми єдині ми сильні, так і держава сильна , коли єдина.

  У День Соборності закликаємо всіх пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність, та аналізувати й враховувати помилки минулого. Сьогодні в Україні знову триває неоголошена Росією війна, розпочата у 2014 році. Однак ми знову показуємо ворогові та всьому світу свою справжню єдність. Українці знову встали обороняти свою незалежність та територіальну цілісність. Історія повторюється, а втім, на відміну від 1918 — 1921 років, сьогодні Україна має достатньо сили для того, щоб здобути перемогу.