"Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правдо віку."

Василь Стус... Ім’я всім нам відоме – втілення єдності особистого і громадянського.  Все життя Стуса – боротьба, і як наслідок  - жорстокий   присуд:  10 років позбавлення волі у таборах суворого режиму, 5 років  – заслання.  Усього 23 роки неволі призначено на коротке життя поета. Стус відбув 15 років гулагівських таборів і помер в неволі. . Цього року він святкував би своє 75-річчя.

Шанувальники рідного слова   зібралися у літературній вітальні щоб не тільки згадати про життя відомого поета  та громадського діяча, але й послухати вірші і вкотре переконатися у тому, що кожне Стусове слово «забезпечене» золотим запасом його сумління найвищої проби. Тут що не рядок – то правда. Це крик душі, приречений жити «на рідній, не своїй землі..» Багато людей, які бачили й розуміли, що коїться в суспільстві ховали свій протест   глибоко у власній душі, а Василь Стус використовував будь-яку нагоду, аби висловитися. Він завжди поводився, як вільна людина.

 
  Яким був Василь Стус перед самим собою він розказує  у  своїх поезіях. Захід  проходив  у форматі конкурсу. Присутні  мали нагоду ще  раз  почути вірші, роздуми  про Василя  Стуса, полинути у світ його поезії.  Присутні  мали нагоду ще раз зрозуміти  на що була налаштована Стусова  душа, чим боліло серце, над чимось задуматись…

 Читці – учасники конкурсу не тільки  декламували  поезію, а й висловлювали свої  роздуми про поета, як велетня  духу, борця, котрий не здатний був терпіти кривду, миритися з  неволею, фарисейством, насильством, які лещатами затискали народ,  інтелігенцію, кожну зрячу людину.

В конкурсі  прийняли участь 16 читців, усі були відзначені як талановиті, нагороджені путівником  «Жидачівщина»,  журі  визначило   переможців та окремо  відзначено деяких учасників . 

 Особливо трепетно - щемливим  був  виступ Уляни Буцяк .ЇЇ  хвилююча розповідь, декламування віршів  різного періоду  зачепили кожного  і стали  освяченням та    причастям  любові до рідної землі,  прикладом  стійкості в цій любові. Уляна Буцяк визначена  найкращим  читцем  поезії  Василя  Стуса.

2  місце присуджено Торлоновій Анастасії   з  Журавна,

3  місце – Яцикевич  Наталі  з  Бережниці.

В номінації  за  кращий  вибір вірша була  відзначена Попович Софія  з  Монастирця.

Відзнака  наймолодшому учаснику  – Василю  Андрусишину  з  Млиниськ.

Відповідного  настрою  заходу додали  спів Світлани Стеблій  -  студентки Дрогобицького  державного музичного училища ім. Василя Барвінського  і гра  на  флейті  Інни Воробець – студентки Львівської національної музичної академії   імені Миколи Лисенка.

Урочисто-тепла атмосфера заходу, загальна  аура дала відчуття присутності живого Василя  Стуса не  тільки  завдяки  запису його  голосу з прочитанням власного вірша «Осипле  листя», а   незриму  присутність  його духу поміж нас  з  пророчими  словами :

Народе мій до тебе я ще верну,

як в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям.

Як син, тобі доземно уклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі

і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Присутні  мали можливість познайомитись з підбіркою видань Василя  Стуса та   літературою про нього з  книжкової  виставки "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,  добро і правдо віку...". Для них також  презентовано   рекоментаційний список літератури, який підготували бібліографи ІБВ центральної бібліотеки "ВІН ЗВАЖИВСЯ БОРОТИСЯ, ЩОБ ЖИТИ".