У світлі СОБОРНОСТІ та МАЙДАНІВ

В  світлі  складних політичних  подій бібліотека для відвідувачів – інформаційний  центр політичного життя. Протягом  дня  тут  можна переглянути в онлайн режимі   новини з  Майдану. 26 січня  група  відвідувачів приймала  участь в  обговорення  теми «В  світлі  СОБОРНОСТІ та  МАЙДАНІВ»,. Присутні ознайомились  з  книжковою  ілюстративною виставкою «Соборність України – соборність національної свідомості»,

  виданнями представленими  в бібліографічному оглядів  літератури "Співаєм славу тій події і тепер".

Доброю  ілюстрацією заходу став  перегляд  кліпу гурту «Галичани» з іх виступу на Майдані. 

« Співаєм славу тій події і тепер»

/ до 95 річниці проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР /

( Бібліографічний огляд)

95 років тому, 22 січня 1919 року , на історичному майдані української столиці біля пам’ятника Б. Хмельницького відродилося Народне Віче. До всіх куточків української землі полинуло :  «Віднині  є єдина незалежна Українська Народна  Республіка. Від нині  народ український , визволений могутнім поривом власних сил, має змогу об’єднати дружніми зусиллями всіх своїхсинів будувати нероздільну самостійну державу…»

   Ця подія – перший крок , перша спроба об’єднати український народ в єдину державу. Сьогодні в нашій державі , згідно з Указом президента, 22 січня проголошено Днем Соборності та Свободи України.

                    Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

                         Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

                         І нам твою історію творить!

Винниченко В. Відродження нації. Ч. ІІІ: Історія української революції (марець 1917 р. - грудень 1919 р.) [Текст] / В. Винниченко. К.: Видавництво політичної літератури України, 1990. - 542 с. –

"Відродження нації" - твір певною мірою підсумковий, написаний по гарячих слідах подій. Автор роздумує над втраченими можливостями, аналізує причини поразки Центральної Ради і Директорії, дає в цілому об'єктивні характеристики політичним партіям, окремим діячам того часу.

Сергієнко П.П. Соборна Україна: від ідеї до життя [Текст]  / П. П. Сергієнко. - К.: Т-во "Знання" України, 1993. - 64 с. - К-2 [1ФС(С2) / С-32].
Аналізується зміст поняття "соборність". Простежується розвиток ідеї соборності на різних історичних етапах. Розглядаються шляхи розбудови соборної України у сучасних умовах.

Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України [Текст[  / С. Л. Рудницький. - Л.: Світ, 1995. - 416 с. - К-2 [9(С2) / Р83].
Чому ми, українці, хочемо самостійної України? Які чинники сприяють процесам становлення, зміцнення і розвитку української державності та які гальмують їх? Яка роль географічного фактора - території, її природно-ресурсного потенціалу, просторового розташування землі України - у повноцінному функціонуванні Української Самостійної Соборної Держави? Автор, відповідаючи на ці питання, обґрунтував геополітичне бачення зародження і становлення самостійної суверенної Української держави.

Урочистий Акт Злуки у Києві описується  у статті :

      Кульмінацією у національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 – День Злуки УНР і ЗУНР // Новий час. – 2014. – 17 січ.

  « Погожого морозного дня  22 січня  1919 року  святково прибраний Софіївський майдан у Києві заповнили десятки тисяч жителів столиці, численні гості, військо. О 12 год.над колонами пролунало « Слава», прозвучав  національний гімн , Міністр закордонних справ ЗУНР Л. Цегельський оголосив грамоту-ухвалу УНради і передав її голові Директорії В. Винниченку. У відповідь член Директорії Ф. Швець зачитав Універсал уряду УНР, в якому, зокрема, зазначалося : « Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська  Народна Республіка і Наддніпрянська Велика Україна.  Здійснилися віковічні мрії, якими жили  і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка…»

      Детально описує в своїх спогадах, що вийшли у збірнику « Стрийщина» т. 3, професор Василь Ленцик, про те як відбулося відродження української державності на Журавенщині.

    Серед поетів, у творчості яких відображена ідея соборності, більше того, події початку 1919 року стали визначальними у їхньому житті , вирізняються двоє – Олександр Олесь  та Євген Маланюк.

     Саме цю тематику висвітлює стаття :

    П»ятаченко С. Ідея соборності України в поезії Олександра Олеся і Євгена Маланюка [Текст] / Сергій П»ятаченко // Дивослово. – 2005. - № 7. – С. 52-56.

В статті відзначається , що для Олександра Олеся цей етап став певною мірою завершальним. З дипломатичним паспортом від уряду УНР у лютому 1919 року Олександр Олесь виїздить до Будапешта, розпочавши свій новий життєвий період – життя на еміграції поміркованого й споглядального поета. Для другого – Євгена Маланюка – від часів УНР лише починається його свідома активна боротьба.

 В ту холодну й страшну зиму наш земляк, видатний поет Олександр Олесь написав :

                                     О, поведи ж нас, лицарський духу,

                                      По вільній стежці життя  і руху.

                                      На тихі води,

                                      На ясні зорі.

                                      І в цю велику [ страшну ]годину

                                      З’єднай в єдину всю Україну.

О. Олесь закликає до злуки :

                                     І, подавши братні руки,

                                     Всі народи, як брати,

                                     Поклялися спільно йти

                                     До братерства , згоди, злуки.

   Ідея соборності відображалася ще в поезіях січових стрільців.

 Перев»язко Р.  Ідея соборності в художній творчості січових стрільців[Текст] / Роксолана Перев»язко // Дивослово – 2003. – «12. – С. 67-68.

У стрілецьких поезіях головним героєм виступає Січове військо, чітко окреслюється основна мета «усусусів», війська Української народної держави – згуртована сила за відновлення втраченої державності:

                                       До зброї! До зброї, стрільці!

Зірвіться, ламайте кайдани!

                                       З’єднаються з вами полеглі брати,

                                       І згояться давнії рани!

                                       До зброї! До зброї, стрільці!

                                       Товаришів рідних згадайте,

                                       Що мріють про волю в холодній землі, -

Всі сили до бою з’єднайте

Про стрілецьку славу писала Олена Береза :

                                       Разом руки  та й серця

                                       Згинула б недоля  вся…

Знявся б ще прапор шовковий,

                                       І настав би день обнови.

                                       Залунав би світ побідний,

                                       І всміхнувся б край наш рідний.

    У журналі « Дивослові» друкувався сценарій масового заходу, присвячений Соборності України«Задзвеніли срібні дзвони»

Полєжаєва Т. О. Задзвеніли срібні дзвони в Україні [Текст] : сценарій / Т. О. Полєжаєва  // Позакласний час. – 2010. - №12. – С. 8-10.

 Тут подається історична довідка ( мультимедійна презентація) сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

      Подана літературна композиція, присвячена соборності :

                              Велична і свята, моя ти Україно,

                              Лише тобі карать нас і судить.

                              Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

                              І нам твою історію творить!

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась об’єднуючим чинником і чи не єдиним спільним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню залишків ідей федералізму в ментальності національної політичної еліти.

Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною.  Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, вони отримали назву "синдром Збруча", однак завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному.

Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!

Любіть Україну, злотосяйну і вічну,

Любіть Україну, всім серцем любіть.

У день її народження не свічку –

Серця без коливання запаліть.

Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,

Що, як мама, як тато, одна.

Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.