14 вересня Світлана Талан у літературній вітальні міста Жидачева на зустрічі з шанувальниками її творчості - книгами, герої яких - люди з важкою
долею, які, незважаючи на усі труднощі, дотримуються своїх принципів та власних
правил. Для багатьох вони стають прикладом, на який можна орієнтуватися у наш
складний час.
«Коли
сумно і на душі неспокій ,маю свій рецепт порятунку. Кидаю все і їду з міста,
закованого в асфальт, туди, де тишу порушують хіба що щебет пташок, дзюрчання
річки та подих вітру. Роззуваюся. Стою босоніж на соковитій траві. Йду по воді.
П’ю повітря, наповнене пахощами трав. Від рідної землі набираюся життєвих сил.
І знову живу. Знову творю…»,-розповідала Світлана Талан .
Цілеспрямована, відверта, з сильним
характером. Такі ж і її твори.Письменниця, яка
увійшла у трійку авторів України, яких найбільше читають.Пише в жанрі
«реальних історій і за кожною з книжок ховаються цілком реальні люди та реальні
історії, тому читач, взявши до рук будь-який роман отримує унікальну можливість
зазирнути в чуже життя і не повторити помилок у власному.
Головна складова вражаючих тиражів письменниці - «емоція». Ідеї,
діалоги, епізоди з’являються навіть вночі, їх вона нотує на папірцях,
розкладаючи згодом на робочому столі у лише їй відомій послідовності. Рідним не дозволяється і дихати поруч, аби
нічого не порушити.Ота писанина і є її творчими «кілометрами», бо, як
виявляється, коли порахувати написане кульковою ручкою, отримаєш вражаючу
відстань людського життя.
Присутніх вітали ансамбль "Струмочок" центру творчості дітей та юнацтвро м.Жидачева під керівництвом Оксани Дахній.
Діалог з роману «Коли
ти поруч» інсценізували учні гімназії Осколіт Андрій та Лемеха Соломія.
Присутні
з захопленням слухали розповіді авторки про реальні історії та прототипів
героїв її творів.
Перша книга - драматична історія , роман
«Коли ти поруч», який є чи не
найпопулярнішим серед молоді. Книга допомагає по-новому поглянути на страшну
хворобу СНІД. Рукопис здобув окрему відзнаку на конкурсі «Коронація слова» від
фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику».
Зрада і страшний діагноз – СНІД. Де знайти в
собі сили жити далі. Незважаючи ні на що? Чи можна прожити щасливе життя за
відносно короткий час ?
Друга книга «Не вурдалаки» - найбільш
автобіографічна. В ній ідеться про покоління людей, дитинство і юність яких
скалічила війна. Вони не мали найнеобхіднішого і працювали до повного
виснаження, щоб підняти країну з руїн. Вони вірили, мріяли, закохувались. Не
вміли просити, натомість уміли віддавати.
Батьки письменниці належали до цього покоління.
І коли вже в сучасній Україні цим людям почали виплачувати компенсації у
розмірі тисяча гривень, він довго зважувався, а коли таки пройшов пекло
чиновницьких папірців, настільки розхвилювався, що серце просто не витримало.
Через деякий час Світлана Талан потрапила до судової будівлі і на власні очі
побачила черги змучених старих. Коли ж з якоїсь кімнати визирнула жінка-суддя
й, зауваживши велику кількість відвідувачів, вимовила вбивчі слова: « Які ви
діти війни? Ви – вурдалаки!», Світлана Олегівна вже знала, що її майбутній
роман називатиметься «Не вурдалаки».
Робота над
романом «Розколоте небо» була найдовшою,
довелося перечитати стоси документів, зібрати спогади очевидців, творчо
опрацювати й донести до сучасників гірку правду. Йдеться чи не про найчорнішу
сторінку історії нашого народу, яка так чи інакше, але відбивається в
генетичному коді цілих родів. А як інакше, коли було знищено мільйони етнічних
українців? Жорстоко й цинічно стерто з лиця землі. Без зброї, без кровопролиття.
Просто заморено голодом.
«Розколоте небо» розповідає про голодомор на
Луганщині. Що довелося витримати людям?
Роман «Розколоте небо» отримав спеціальну
нагороду «Вибір видавця» в конкурсі «Коронація слова-2014».
«Оголений нерв» – книга, що оголює правду
Донбасу і знаходить відкриті рани, що досі кривавлять. Мирне й спокійне життя, міцна родина, вірні
друзі…
Усе, що здавалося непохитним, перевернулося догори дном.
Бо війна
проходить і по родинах, і по душах…У романі є все, що — на щастя чи на жаль — є
в житті: кохання і зрада, пристосуванство і щирість,
вбивство і переродження
душі. І, хоч як цинічно це прозвучить, за це варто подякувати війні, адже саме
під її крижаним подихом проявляється суть...»
Нещодавно вийшов роман «Повернутися
дощем» – продовження цієї книги, у ній - нові та нові кілометри історій, у яких
віддзеркалюється людське життя, а зупинки робляться всього на кілька днів.
Відгуки про книги висловлювали
Ярослав Гаврильчук, Зіновій Тимофтевич, Леся Басник, Роман Свередюк, Оксана Андрусишин – бібліотекар бібліотеки с.Млиниська з рекомендації котрої
її читачка написавши відгук на книгу Світлани Талан здобула спеціальну відзнаку
цьогорічного Форуму видавців.
Олександа Максимів декламувала
уривок з роману "Оголений нерв"
Інша наша гостя - Люба Хомчак – книгорозпловсюджувач з
Миколаєва,котра багато років організовує Книжкову толоку в
рідному місті, , а її гості – сучасні
письменники приїжджають і в Жидачів. Нещодавно пані Люба організувала Книжкову
толоку у Слов’янську та Краматорську з
виїдом туди літературного десанту львівських письменників та видавців.
Цикл споминів про спраглих українського слова на сході України публікуванся в районному часописі за авторством учасника поїздки –
Наталії Тріщ, у Високому замку від Галини Вдовиченко та інших виданнях.
За традицією - усі мали змогу
придбати книги Світлани Талан та отримати автограф авторки, закарбувати спомин про зустріч у спільних світлинах.
«Нехай підождуть невідкладні справи
Я надивлюсь на сонце й на трави,
Наговорюся з добрими людьми,
Не час минає, а минаєм ми.»
Л.Костенко
Немає коментарів:
Дописати коментар