28 жовтня 2016 р.

"ПЛЕКАЙМО ВЛАСНИЙ ЕКСКЛЮЗИВ"

"ПЛЕКАЙМО ВЛАСНИЙ ЕКСКЛЮЗИВ" - 
Зустріч у літературній вітальні з братами Капрановими

Cезон зустрічей, живого спілкування у літературній вітальні триває. Раді, що територія бібліотеки  28 жовтня місце побачення  поціновувачів художнього слова та творців цікавих сюжетів про химерні переплетення життя на тлі неоднозначної історії.
                                          Гості літературної вітальні - Віталій та Дмитро Капранови - автори котрі люблять своїх читачів і про них відгукуються так :
«Ви – наш улюблений читач. Ми любимо наших читачів з трьох причин:
По-перше, без вас не існує нас. Письменник без читача – все одно що детонатор без гранати – клацає, але не вибухає.
По-друге, без читача не існує книжки. Непрочитана книжка – це просто стосик задрукованого паперу. І тільки в голові читача вона перетворюється на твір мистецтва.
По-третє, український читач – найкращий у світі. У цьому ми переконуємося щоразу, коли випадає поспілкуватися .Треба знати і любити своїх читачів.»

Вони переконані, що митець не повинен бути нудним, а своєю головною шкідливою звичкою вважають правдивість, вони - люди надзвичайно спостережливі, з добрим почуттям гумору, гострим слівцем та здатністю дивитися углиб речей, вони -- письменники, видавці, громадські діячі найвідоміші близнюки України Брати КАПРАНОВИ.
 Над першою книжкою «Кобзар 2000» автори працювали 10 років. Опинившись у Києві в час книжкового «голодомору»(1998 р.) не могли її видати, тому вирішили самі стати видавцями.
15 років тому стартувало видавництво «Зелений пес», яке очолили Віталій та Дмитро.Сьогодні це видавництво видає понад 60 назв українських книжок щороку і є одним з лідерів на ринку художньої літератури.
Перший книжковий проект – каталог книжок поштою «Книгоноша» – багато років був чи не єдиною можливістю для українців купувати вітчизняні книжки в усіх куточках країни. Другим легендарним відкриттям наших гостей  став перший конкурс української гостросюжетної літератури «Золотий Бабай», що відкрив читачам Василя Шкляра та Леоніда Кононовича. 
Згодом з’явилися й інші помітні в українському видавничому просторі проекти братів: літературна газета «Друг Читача»  та сайт – майданчик для творчого спілкування «Гоголівська Академія» 
  Наші читачі знайомі творами «Приворотне зілля» і «Кобзар 2000», «Щоденник моєї секретарки» , «Мальована історія Незалежної України» , книга про звичаї українського народу  «Веселих свят!»
 Новий роман «Забудь – річка»,544 сторінки! 4 роки клопіткої роботи. Коли слово перейшло до гостей - їх запальна мова, взаємні доповнення родили і емоції щему, і   гумору, і радості і прикрості, але  все вдало охарактеризоване було сказано з позитивом. 
Герої роману ведуть родинне історичне розслідування трьох доль своїх дідів, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні.
Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА. Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні. Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Перелітаючи через неї, душа забуває все, що з нею було раніше. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині
уривок роману декламував Віктор Рудік - учень Жидачівської гімназії.

Іноді можна передати загальний настрій та атмосферу зустрічі, а цього разу - вартувало просто бути і насолоджуватись мовою авторів, які представляли свої книги, розповідали про нюанси створення образів, вивченя та подачу історичного тла романів, критичними і гуморними зауваженями мотивації слів і поступків героїв, котрі однозначно можливо чиїсь родичі.
 Відчуття поваги до читача і признання  в читаючих - присутніх в залі  - особистостей талановитих було приємним.

Немає коментарів:

Дописати коментар