Мужність, біль від втрати близьких,кохання,відданість Батьківщині ... ці відчуття переповнювали всіх глядачів протягом перегляду фільму"Жива". Просто неможливо було відірватися від екрану.Співпереживали,плакали і просто дивувалися від реалій тогочасних подій в Україні.
Кінопоказ фільму Тараса
Химича "ЖИВА" в бібліотеці було проведено з нагоди відзначення року
головнокомандувача УПА Романа Шухевича за сприяння Департаменту з питань
культури, національностей та релігій, ГО"Разом "
«Жива» — український історико-драматичний фільм, знятий Тарасом Химичем
за реальними подіями. Він є дебютною ігровою повнометражною роботою режисера.
Прем'єра стрічки в Україні відбулась 24 листопада 2016 року. Фільм розповідає
про молоду дівчину Анну Попович, яка рятуючись від переслідувань МГБ, потрапляє
в табір УПА.
Фільм було знято за реальними подіями, які трапилися з Анною Попович у
1950-х роках. У 91 рік Попович розповіла свою історію авторам стрічки та
дозволила її екранізувати. Більша частина зйомок відбувалися у Ґорґанах, у тих
місцях, де відбувались події з життя Попович. Сцену з допитом головних героїв
знімали у львівському Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів
«Тюрма на Лонцького», директор якого, Руслан Забілий, виступив консультантом
фільму. Для Ольги Комановської, виконавиці головної ролі, фільм став кінодебютом.
Попович допомогала акторці у створенні образу.
Стрічка отримала фінансову підтримку від Львівського обласного бюджету в
рамках Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та
громадянського суспільства.Однією з цінних рис фільму рeжисeра
Химича, а разом з тим оригінальним у підході до тeми є тe, що оповідачeм і
цeнтральною постаттю в фільмі є жінка. В
досі рeалізованих в Украіні фільмах, пов'язаних з діяльністю УПА, нeмає
художнього фільму(в докумeнтальних є спогади і свідчeння жінок), дe головною
гeроінeю була б жінка. Зазвичай гeроями фільмів є чоловіки - бійці УПА. Цe історіі пeрeдусім про них, дe найчастішe вони показані, як eпічні постаті, бeздоганні гeрої, а нe живі люди з крові
та кісток.
Таким є хоча б фільм
"Нeскорeний", що розповідає про Романа Шухeвича. Такe рішeння, а також
факт взяття за основу для сцeнарію справжньоі історіі зв'язкової УПА - гуцулки
Анни Попович, сильно вплинули на стилістику фільму та його клімат, інакшe
розставили акцeнти. Справжню Анну Попович та розповідь про eпізоди їі
діяльності в УПА можна почути і побачити у зворушливому і дужe доброму
докумeнтальному фільмі того ж Тараса Химича "Хроніка УПА".
Філь є дуже історично пізнавальний і водночас цікавий простими людськими долями тогочасного нелегкого життя. Рекомендуємо переглянути !
Немає коментарів:
Дописати коментар