5 грудня 2015 р.

В серці кожної людини є волонтер



"Віддай людині крихітку себе, 
за це душа наповнюється світлом»

(Ліна Костенко)
  Добрі справи — це діяльне добро, тобто таке, яке виявляється у наших вчинках. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Приміром, у християнському віровченні обов'язком кожної людини визначено такі  вчинки: голодного нагодувати; спраглого напоїти; голого, роздягнутого одягнути; подорожнього прийняти й нагодувати; недужого та ув'язненого відвідати; померлого поховати. Любити і допомагати — крім матеріальної допомоги, це добра порада, слова втіхи та розради, це тоді , коли  ділишся знаннями, досвідом з тим, хто цього потребує.
     Ми раді всім, хто не пошкодував свого часу і прийшов сьогодні щоб поспілкуватися, можливо щось зрозуміти для себе про актуальну сьогодні  як ніколи тему волонтерства. Адже   волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в себе найшляхетніші прагнення людства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей.






       Міжнародний день волонтерів світова громадськість відзначає 5 грудня. Рішення про це свято було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році. Добровольці (а в останні роки все частіше можна почути трансформоване з англійської - волонтери) - це люди, які витрачають свій вільний час на благо суспільства. Вони присвячують суспільству свій талант, час, енергію, не чекаючи винагороди.
       Історію волонтерського руху досить важко простежити, оскільки раніше точно ніхто не фіксував подібні дії. Але сама історія людства вказує на те, що не одному суспільству були не чужі ідеї добровільної і безкорисливої допомоги.
       В Україні поняття «волонтер» до 90х-ХХст. не існувало. Людей, що займалися суспільно-корисною справою, називали доброчинцями, благодійниками, альтруїстами, громадськими діячами, меценатами.
Але краще розкажуть самі волонтери.
Людина, яка разом з колегами подала свою руку допомоги  українцям Боснії підчас військових дій, створила там українську школу ім. Андрея Шептицького -  Марія  Турченяк . Розповідь  про події 20 річної давності не  менше  хвилюють як нинішні.

     Сьогодні в Україні про волонтерів заговорили  через Інтернет, телебачення… та й взагалі заговорили . Події в Україні виявили серед великої кількості людей благородне вміння – допомагати один одному. Пам’ятаємо ті дні, коли почалась революція гідності. Як люди зуміли зорганізуватися, допомагали чим могли якщо конкретніше – допомагати тим, хто мужньо стояв на Майдані а тепер вже на превеликий жаль допомагають тим, хто на війні, бо так склалося історично: ми хотіли свободу – отримали війну.
Тема волонтерства втілює в себе найшляхетніші прагнення людства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей.
Скільки волонтерів в Україні - порахувати складно. Іноді здається, що вся країна допомагає армії, переселенцям, хворим та пораненим.
  Активно волонтерська робота проводилась і продовжує проводитись і на Жидачівщині. Наші волонтери під час революції гідності  зуміли зорганізувати роботу так, що майже не залишилось людей, байдужих до чужої біди. Долучалися прості люди, підприємці, організації,громади, духовенство, школи, велика підтримка надходила від діаспори. Допомагали і  роблять це до нині.
 Волонтери «одягають» армію, забезпечують її касками, бронежилетами, берцями, спальниками, карематами, медикаментами та їжею, а ще – готують їжу, перевозять біженців, вивозять поранених і тіла з поля бою, що тільки, зрештою не роблять…Робота деяких волонтерських груп уже вийшла далеко за межі лише постачання військових, вони ведуть активну просвітницьку роботу серед населення, а головне – молоді.  І найголовніше – роблять свою справу добровільно, жертвуючи власним часом, коштами здоров’ям ,а інколи навіть життям. 
   
 Волонтерських груп, організацій  є кілька. В кожного з них свої напрямки діяльності, своє бачення і стиль вирішення тих чи інших завдань, але напевне одна мета: безкорислива, щира допомога тим, хто її потребує. Адже волонтером є тільки той, у кого відкрите серце і чиста совість.                                                                                                          
   ГО «Народний легіон» та волонтерська група «Допоможи фронту» (Володимир Гаврон, Тарас Матвіїв, Роман Романів, Ірина Гебра,Ольга Йонка Юра Гедзович. Юстина Вітик)та  інші...
   ГО «Білі берети» (Богдана Пеняк, Ігор Савула,Олександра  Маришко,Ольга Маркевич, Наталія Янкевич) та багато інших медиків-волонтерів , які допомагали на Майдані і проводять сьогодні велику роботу  щодо знань та вмінь  надання першої медичної допомоги.
Волонтерська група під керівництвом Назара Татумира
Волонтерська група під керівництвом учасника Майдану  Івана Гивеля (Володимир Микитин, Роман Волицький, Іван Коломієць..)
 Потужна волонтерська група Ходорова під керівництвом Юрія Юревича
(Ольга Єфремова, Руслан Жуковський, Валентин Бабітко, Тарас Кашинський, Андрій Чад, Походжай Марія Маркіянівна)
Присутні дізнались багато про діяльність волонтерських груп .
Всіх вразила презентація Тараса Матвіїва та розповідь Лесі Баранкевич. Все почуте і побачене  про волонтерські будні щирістю та по простому додають певності,  що наш народ має душу і вміє зорганізуватись.

Впродовж заходу свою вдячність волонтерам висловлювали юні талановиті жидачівці. Це учні НВК(керівник Любов Брухаль), учні гімназії(керівник Оксана Дахній) та читці ЗОШ №2 Коцовська Наталя та Владислав Цап.

  Приємною несподіванкою для присутніх стала презентація книги "Смерть царя", присвяченої героям Небесної , яку написали наші хлопці земляки Юрко Чуб(м.Жидачів) та Ярослав Славко(с.Заліски).Вони були очевидцями тих страшних лютневих подій , мужньо стояли на Майдані а зараз пербувають у зоні АТО. Юрко зі сльозами на очах ділився з присутніми своїми враженнями і згадував як втратив друзів на Майдані і що спонукало його до написання цієї книги.

На завершення всі присутні подякували волонтерам за велику благородну справу, пообіцяли підтримувати їх та всі разом аплодуючи заспівали пісню про мир.

Немає коментарів:

Дописати коментар