«Операція « Вісла» - українська голгофа». Під такою назвою 28 квітня було проведено годину – реквієм працівниками ЦРБ в товаристві «Сліпих». В своєму історичному екскурсі зав. відділом центральної бібліотеки – Марія Мадараш зазначила, що акція «Вісла», проведена 70 років тому, яку довгий час затаювали, нарешті вийшла на історичний фон потребує широкої дискусії. Доля переселенців складалася по різному та усі вони були примусово позбавлені своєї землі, сталого укладу, насильно розлучені з родинами.
Про одну із родин розповіла Григорчук Ганна Миколаївна сім'я якої була переселена : «Батько і мати з двома маленькими дітьми, залишивши свої статки два тижні ночували на вокзалі, збивши з маленьких дощичок, для своїх дітей маленьку хату (буду ). Прибувши на Ходорівщину їм більш пощастило, поляки виселяючись залишали свої хати, одну з яких пані полька залишила для нас, і ще трохи продуктів. Ткацький верстат, який був перевезений батьком, давав нам можливість заробляти на життя».
В залі точилася жвава дискусія, що свідчило про небайдужість присутніх до цієї трагедії. Спомини очевидців тих подій застережливо закликали бути пильними в проявах дій сучасників з нагнітання відносин мешканців сусідніх країн України та Польщі і пам'ятати кому це вигідно.
Ще одна тема для обговорення «Чорнобиль
біль, який не відпускає».
«У цьому році годинник життя відрахував 31 рік Чорнобильської катастрофи і чим ближче наближаємося ми до чергової річниці, тим більше пече чорнобильський попіл, тим гостріше відчувається, що Чорнобиль не має минулого часу, а є лише сумне сьогодення та невідоме майбутнє,- відзначила у своєму виступі бібліограф ЦРБ- Г.Корнецька. Вона для присутніх провела бібліографічний огляд літератури «Попіл Чорнобиля стукає у наші серця» та за презентувала бібліографічний посібник «Збережи місце, де буваєш, працюєш, живеш» (екологічне обличчя Жидачівського краю).
Немає коментарів:
Дописати коментар