Засідання в поетичній світлиці "Мелодія слова" , як і перший раз - 9 років тому, відбулось в атмосфері вишуканості, насолоди від краси мови, щему від глибини думок і повороту сюжетів, в атмосфері розуміння особливого.
Жінка і любов - ті невідємні складові весни, коли поетичне слово не може мовчати. Гостями світлці цього разу були не тільки постійні члени "Мелодії слова", а й жінки з числа тимчасово переміщених осіб, з сходу України, які зараз проживають на Жидачівщині.
Переплетення віршів відомих авторів і віршів наших поетів склало канву зустрічі. Алла Козовіта читала Робета Рождественського та свої твори: "Коралове намисто" і гумореску; Мирослава Люсак зачарувала "Откровенням", а її учень - Владислав Посацький неперевершено веселив товариство гуморесками.
Лідія Татчин довірила нам свої твори про намисто, свічу та вірші Тараса Яреська - воїна АТО з книги "В зоні повстання".
Іван Гриців - юнак з особливим складом відчуттів і талантів. Він читав вірші та виконував пісні. Кожен з присутніх як таїнство вдихав мелодику слів, щось дивно світле, повне надій.
Про надії повернутися до мирного Донецька, де її чекають вихованці - юні танцюристи говорила гостя Оксана.
"Так хочеться прокинутися зранку й почути: "Ми - перемогли".
Побачити веселку на світанку. Під мирним небом, на своїй землі!".
Марія Баран віршами і прозовими замальовками впустила нас у світ роздумів жінки-вчительки : "Все з жінки", "Шевченко", "Монолог учительки".
Марія Петринець заспівала пісню про маму, а пізніше запропонувала усім долучитися до процесу творіння краси своїми руками.
Цього дня у бібліотечній світлиці появилось багато квітів, "розвітнути" їм допомогли усі присутні під керівництвом Марії Петринець.
З новими творами наших авторів "Мелодії слова" ви можете ознайомитись на офіційному сайті Жидачівської РЦБС У розділі "Мелодія слова".
Немає коментарів:
Дописати коментар