В неділю 13 березня в Народному домі м. Жидачева відбулись
урочистості з нагоди 202-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка . Наша
бібліотека також долучилася до заходу "Шанує Тараса велика
родина". Громада міста та району мала можливість переглянути ілюстративно
- книжкову виставку та "Вишитий Кобзар".
Пропонуємо вашій увазі вірш, який написала учасниця поетичної світлиці"Мелодія слова" Мирослава Люсак
Читаючи Шевченка
Перечитавши вже не раз
Шевченкові слова високі
Я приміряю на наш час
Як він побачив всіх нас збоку
Як він і матір, і дитя
Побачив у красі життєвій,
Та все, що душі оголя
Він перевів у наші теми.
Як тисне заздрість нашу суть
Пихатість паркани будує
Ті, що від влади все деруть
Й прохань про мир ніхто не чує.
Бредуть по світу жебраки,
Хоч і з великими грошима
Втопились в блуду співаки
І гинуть кобзарі в машинах
Писав Шевченко і питав
Чому так люди хочуть жити
Тоді вже, певне,відчував,
Що й нам щось треба з цим робити?
І прикро, соромно стає
Що не змінилося нічого,
То ж клич Шевченко знов дає
Що йти до волі треба довго.
За ті лани, поля, ліси,
Сади вишневі, чисті ріки,
Щоби напитися роси,
Щоб бігали щасливі діти.
Є вічний рай- поет це знав
Він на землі на Україні
Він, як листи,вірші писав
Усім народженим вже нині.
Мирослава Люсак
Немає коментарів:
Дописати коментар